Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 21:00

Річниця «Східного партнерства»: скромні успіхи


На саміті, що започаткував «Східне партнерство», 7 травня 2009 року в Празі: Віктор Ющенко і Анґела Меркель

Київ – Безпека кордонів та енергетична галузь стали найефективнішими напрямками співпраці у рамках програми «Східне партнерство». Проте поступу в спрощенні візового режиму досягти не вдалося. Підбиваючи підсумки першого року від започаткування програми Європейського Союзу «Східне партнерство», спрямованої на посилення співпраці з країнами-партнерами, українські експерти доволі стримано оцінюють її успіхи.

Програма «Східне партнерство» спрямована на розвиток відносин між Європейським Союзом і шістьма пострадянськими державами: Україною, Білоруссю, Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном.

Проте для України двосторонні відносини з ЄС залишаються пріоритетними, а «Східне партнерство» у Києві розглядають як програму, що має сприяти євроінтеграційним намірам.

«Ця програма не замінює питання двосторонньої взаємодії, – каже заступник генерального директора Центру імені Разумкова Валерій Чалий. – Тим більше, що вона багато в чому використала досвід України як найбільш наближеної з цієї шістки країн до ЄС».

Партнерські пріоритети

Валерій Чалий вважає, що за підсумками першого року визначилися два пріоритетні напрями співпраці: інтегроване управління кордонами і енергетична співпраця.

Заступник голови парламентського комітету у закордонних справах депутат-регіонал Леонід Кожара зазначає, що скромні успіхи «Східного партнерства» визначаються значною мірою малобюджетністю процесу.

«Населення країн «східних партнерів» понад 70 мільйонів осіб, а бюджет програми до 2013 року – 600 мільйонів євро, – каже він. – Для порівняння: коли маленька Естонія (близько 1,3 мільйона осіб – Радіо Свобода) приєднувалася до ЄС, то вона отримала по різних програмах 300 мільйонів євро для адаптації».

Угоду про асоціацію обіцяють до кінця року

Серед іншого, фінальна декларація установчого саміту «Східного партнерства» передбачала укладання угод про асоціацію між ЄС та країнами-учасницями. Україна наблизилася до цього кроку найближче. Проте саміт Україна-ЄС у грудні минулого року завершився невдало.

За словами Леоніда Кожари, угода про асоціацію, найсуперечливішим моментом якої є договір про зону вільної торгівлі, можливо, буде підписана вже до кінця цього року.

«Що стосується дорожньої карти безвізового режиму, то Україна має ще виконати декілька умов для того, щоб ця дорожня карта була започаткована», – каже він.

На думку українських експертів-міжнародників, у рамках «Східного партнерства» мають реалізовуватися не глобальні проекти, а окремі програми співробітництва. Найважливіші напрями співпраці з ЄС Україна не буде синхронізувати з іншими пострадянськими країнами.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG