Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 21:39

У європейському «повному меню» для України «членство» не передбачене


Прес-конференція Верховного представника ЄС із закордонних справ Кетрін Аштон, Брюссель, 13 січня 2009 року

Брюссель – У Європарламенті ось уже третій день ідуть публічні слухання нових європейських комісарів. Проходячи цей «тест на компетентність», претендент на крісло комісара з питань розширення Штефан Філе чітко відмежував Україну від можливого вступу до лав європейської співдружності. Тим часом, і він, і новий верховний представник ЄС із закордонних справ Кетрін Аштон майже одноголосно виступили з підтримкою розширення Європи за рахунок країн Західних Балкан.

Якщо Європарламент дасть своє «добро», то Штефан Філе стане першим в історії комісаром з політики розширення Євросоюзу, що походить зі Східної Європи. Тому, відповідаючи на питання євродепутатів, він, на прикладі своєї рідної Чехії, однозначно підтримав ідею подальшого приєднання до Союзу нових країн-членів.

«Розширення для мене означає більше, ніж політичне досьє, – заявив Штефан Філе. – Воно трансформувало мою країну та моє власне життя. Розширення трансформувало всю Європу. Воно відновило надію і гідність мільйонів людей. Саме тому я глибоко вірю у подальше об’єднання».

Наступні п’ять років пану Філе доведеться працювати пліч-о-пліч із Кетрін Аштон, призначеною на посаду координатора зовнішньої політики Європейського Союзу. Проходячи подібний «тест на компетентність» у Європарламенті, пані Аштон утрималася від будь-яких обіцянок можливої перспективи членства в ЄС для країн Східної Європи.

«Україна – європейська держава» під сумнівом

Так само і Штефан Філе, обіцяючи Україні, Білорусі чи Молдові «поглиблені стосунки», відмовився від прямої відповіді на запитання, чи слід вважати ці країни «європейськими», маючи на увазі засадничі угоди Євросоюзу.

Брюссельські експерти одразу помітили у цьому особливий удар по Україні, адже високопосадові особи співдружності вже неодноразово називали її «європейською державою», хоч і не обіцяючи при цьому власне членства в ЄС.

Водночас, як і Кетрін Аштон, він висловив переконання, що держави Західних Балкан згодом повинні поповнити лави членів Євросоюзу.

Говорячи про стосунки із Києвом, Штефан Філе пішов шляхом своїх попередників: колишнього комісара Оллі Рена чи Беніти Ферреро-Вальднер, яка донедавна завідувала у Комісії Європейською політикою сусідства. Пан Філе зазначив, що у стосунках із Україною Євросоюз уже запропонував усе, що тільки було можливо.

«Ми повинні цінувати, що українці хочуть наблизитися до ЄС, бо, гадаю, що ми хочемо того ж: щоб Україна та інші держави Східної Європи були ближчими до Євросоюзу, – заявив претендент на крісло єврокомісара. – Ми маємо «Східне партнерство» – прекрасний інструмент, започаткований минулого року у Празі. Є багато важливих способів, які ми пропонуємо до послуг українцям. Це не лише інтенсивний політичний діалог, але й зона вільної торгівлі, кроки у візових питаннях. Ми також обговорюємо Угоду про асоціацію. Тобто, ми їм запропонували повне «меню», щоб вони втілили свої амбіції із наближення до Європейського Союзу».

«Зближення на обидва боки»

Тим часом, застережливими для східноєвропейських країн також прозвучали заяви Філе щодо бажання сприяти амбіціям Росії в регіоні.

«Моє бачення майбутнього Східної Європи таке: це майбутнє, де кожна країна регіону повинна дбати, щоб завтрашній день приніс наближення і до Європейського Союзу, і до Росії, – заявив Штефан Філе у Європарламенті. – Я не бачу у цьому ніяких проблем чи суперечностей. Не думаю, що ці держави мають вибирати між кращими стосунками із Євросоюзом, чи кращими стосунками із Росією».

Проте, відповідаючи на інше запитання, він зауважив, що Росія має бути конструктивним партнером ЄС, при цьому відмовитись від будь-яких безперспективних стратегій, щоб домінувати у Східній Європі.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG