Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 21:55

Київ – Питання модернізації української газотранспортної системи продовжує залишатися невизначеним. За словами голови Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна, українська сторона вивчає усі пропозиції. На думку ж експертів, Україні не вигідно, щоб у модернізації української труби брала участь лише Росія.

Хто братиме участь у модернізації української газотранспортної системи: Європейський Союз спільно з Росією чи російська сторона самотужки? Днями керівник «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що українська ГТС може бути оновлена лише за рахунок російського монополіста. Він зауважив, що це може статися після об’єднання «Нафтогазу» та «Газпрому».

Пропозиція щодо об’єднання цих компаній пролунала від російського прем’єра Володимира Путіна на початку місяця. Українська ж сторона сказала, що «це питання потребує вивчення». Що ж до модернізації труби, то нова влада говорила про перспективу створення газотранспортного консорціуму за участю Росії, ЄС та самої України. Але, як заявив керівник Адміністрації Президента Сергій Льовочкін, наразі українська сторона розглядає всі пропозиції, включно і з останньою пропозицією Міллера.

«Мені подобається, що з обох сторін постійно формулюються нові ідеї. Це найкращий шлях до досягнення бажаного, – зазначає Льовочкін. – Тобто, підвищення ефективності співпраці з обох сторін, а з українського боку підвищення ефективності «Нафтогазу» та його складової транспортної системи. Ми вивчаємо пропозиції, які надходять. І у випадку, якщо вони матимуть під собою серйозне підґрунтя, ця тема розглядатиметься на вищому рівні, де ухвалюються рішення».

Модернізація на російський манер

Модернізація газотранспортної системи за участю лише російської сторони не вигідна Україні, переконаний колишній уповноважений Президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Адже у такому випадку Росія проводитиме цю модернізацію у контексті, вигідному лише для себе.

«Яка ГТС нам потрібна? Щоб мати можливість реалізувати концепцію диверсифікації. Тобто, не тільки, щоб приймати в Україну російський газ, але і газ інших походжень. Дуже важливою є чітка і прозора система вимірювання кількості і якості газу. А росіяни не будуть займатися встановленням таких контрольних для них систем обладнань. Не будуть росіяни також модернізувати українську ГТС, щоб вона, окрім російського газу змогла постачати, наприклад, каспійський чи зріджений», – каже Соколовський.

СП між «Газпромом» і «Нафтогазом» може стати прозорим «РосУкрЕнерго»

Утім, вигідним для України може бути створення спільного підприємства між «Газпромом» та «Нафтогазом», про можливість створення якого говорив російський Президент Дмитро Медведєв під час візиту до Києва, зазначає Богдан Соколовський. Із цим погоджується і президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, проте лише у випадку, якщо будуть створені «прозорі правила гри».

«Різного роду спільні підприємства уже працювали. На цьому Україна отримувала дешевший газ. Але так як у нас немає чітких правил гри, то такі компанії, як «РосУкрЕнерго» чи «Ітера» поступово ставали монополістами, – вважає експерт. – Тож, насамперед, що мала б зробити Україна? Через уряд та парламент створити чіткі правила гри, які були б зрозумілі для нас, і для наших партнерів на Заході. Тому що у нас є певні зобов’язання перед ЄС».

Минулого року у Брюсселі Україна підписала меморандум про модернізацію української ГТС із Європейським Союзом та міжнародними фінансовими інституціями. Про участь Росії у ньому не йшлося. Ця домовленість викликала обурення Москви. Відтак, Київ окремо заявив, що Росію теж долучать до цієї модернізації. Але Україна так і не почала виконувати на практиці Брюссельський меморандум. Оглядачі пояснюють позицію нової влади побоюванням зіпсувати відносини з Моквою. Але зауважують: можливості для компромісу, який би задовольнив усі сторони, знайти реально.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG