Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 11:31

Регіонали готують законопроект про використання мов меншин в Україні


Партія регіонів планує найближчого тижня внести до Верховної Ради законопроект про базові мови в Україні для того, щоб парламент устиг ухвалити його до завершення нинішньої сесії, заявив сьогодні член фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко.

Законопроект має на меті, «врешті-решт, поставити все на свої місця і зафіксувати зобов’язання України перед Радою Європи з Хартії регіональних мов, забезпечивши право територіальних громад і, найголовніше, право всіх людей використовувати свою рідну мову в рамках тих повноважень, які буде надано законом», заявив Колесніченко сьогодні агентству «Інтерфакс-Україна».

Депутат сказав, що в основу цього документа покладений законопроект, який розробив іще Євген Кушнарьов – депутат Партії регіонів, який загинув у 2007 році. Як сказав Колесніченко, законопроект Кушнарьова отримав оцінку європейських експертів і пройшов серйозну доробку.

Він додав, що цей законопроект від Партії регіонів спрямований саме на захист прав регіональних меншин.

За словами Колесніченка, з ухваленням цього закону регіональні громади зможуть використовувати свою рідну мову в системі освіти, в системі діловодства, в системі судочинства – «практично в усіх сферах життя, як це і передбачено Хартією регіональних мов і чинним, але застарілим законом Української РСР про мови».

Депутат пояснив, що наразі Партія регіонів завершує консультації в рамках коаліції стосовно ухвалення цього законопроекту в парламенті.

Головна мета – таки російська?

При цьому Колесніченко наголосив, що йдеться не лише про використання російської мови. «Чому ми не скажемо про угорську, румунську? Чому у нас все пов’язано тільки з російською мовою? У нас 13 регіональних мов. У нас достатня кількість громад, і держава зобов’язалася захищати їхнє право на використання своєї рідної мови», – заявив він.

Сьогодні ж щоденник «Сегодня» цитує народного депутата з фракції Партії регіонів Олену Бондаренко про те, що нині «майже вся фракція залучена до розробки нового закону про мови», який, за її словами, має бути внесений до парламенту до червня і ухвалений до кінця того місяця.

За її словами, законопроект має «зняти багато питань, включно з мовними проблемами в освіті і в кіно», зокрема, запровадити «обов’язкову вимогу питати студентів та батьків учнів, якою мовою вони хочуть учитися», а також повернути російську мову і в суди.

Про інші мови, крім російської, Бондаренко не згадувала.

«Регіони» хочуть розширити використання мов меншин

Наприкінці квітня прес-служба віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка повідомила, що в Кабінеті Міністрів вирішили підготувати автентичний переклад Європейської хартії регіональних мов чи мов меншин, провести його фахову лінгвістичну експертизу і вже до кінця травня запропонувати Верховній Раді новий законопроект про ратифікацію хартії, а також проект закону про його імплементацію й проекти необхідних змін до інших законів.

Як мовилося в повідомленні, так вирішили за підсумками робочої наради з проблем реалізації державної політики стосовно регіональних мов чи мов меншин.

Учасники наради відзначили недостатню ефективність законодавства в цій сфері, зокрема, закону «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов чи мов меншин». Вони вважають, що необхідно скорегувати і обсяги державних зобов’язань, і сам текст перекладу, на підставі якого Україна ратифікувала цю хартію, мовилося в повідомленні.

Як заявляв Вадим Колесніченко в ефірі Радіо Свобода наприкінці лютого, Партії регіонів ідеться про те, щоб розширити обсяг ратифікації Хартії Україною і відповідно розширити і сфери використання мов меншин, бо наразі держава ратифікувала цей документ із застереженнями і винятками.

Хибний переклад спричиняє спекуляції

Натомість фахівці вже багато разів звертали увагу, що Верховна Рада 2003 року ратифікувала згадану Хартію в хибному перекладі, і цей спотворений текст дає змогу політикам робити заяви про посилення захисту російської мови відповідно до цього документа, що його не передбачає автентичний текст.

Іще наприкінці травня 2008 року тодішній уряд заявляв про необхідність викласти Закон України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у новій редакції якраз для того, щоб таким чином виправити лінгвістичні помилки, які містяться в чинному законі, а також вирішити проблему з недосконалим перекладом самої Хартії, що дозволить уникнути тих проблем, які можуть виникнути у зв’язку з некоректним викладенням документу українською мовою.

Тоді до цих виправлень не дійшло.

Після того, як 2006 року східними й південними регіонами України пройшла хвиля спроб органів місцевої влади проголосити російську мову «регіональною» в своїх регіонах чи містах, нібито на підставі Хартії, тодішній міністр юстиції в уряді Прем’єр-міністра Віктора Януковича Олександр Лавринович заявляв наприкінці грудня того року, що не виключає повторного перекладу українською Європейської хартії регіональних мов, якщо нинішній його варіант не відповідає оригіналові.

Міністр повідомив тоді, що Міністерство закордонних справ розробило новий переклад документа і надіслало його до Секретаріату Президента.

У липні 2006 року Комісія зі зміцнення демократії затвердила нову редакцію перекладу Європейської хартії регіональних мов. Комісія висловила тоді сподівання, що новий переклад усуне суперечності між текстом Хартії мовою оригіналу і попереднім перекладом цього документа українською.

Нині владна Партія регіонів прагне будь-що полегшити і розширити вживання в Україні російської мови, навіть без формального надання їй статусу державної.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG