Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 06:53

За 10 років НАТО буде глобальним, включно з Росією і Україною – експерти


Генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен та голова експертної групи Мадлен Олбрайт, Брюссель, 17 травня 2010 року

Прага – У четвер у Нью-Йорку з презентацією свого проекту виступала група експертів із розробки нової стратегії НАТО на наступне 10-річчя, яку очолює колишній Держсекретар США Мадлен Олбрайт. За висновками робочої групи, НАТО має стати у майбутньому універсальним і ефективним союзником, здатним діяти далеко від дому. Олбрайт також заявила, що ніхто не має бути вилученим із претендентів на членство в альянсі, включно з Росією.

Що буде з НАТО? Це питання хвилює й розбурхує глобальних експертів і політиків уже впродовж багатьох років. Бо «холодна війна» скінчилася, і нова ера, 21-е століття, висувають нові виклики у світовій безпеці. Якраз у четвер, 27 травня, в новому нью-йоркському «мозковому центрі», Раді міжнародних відносин, Мадлен Олбрайт і група експертів ознайомили аналітиків, спостерігачів, журналістів та політиків із документом під назвою «НАТО 2020: Впевнена безпека; Динамічні виклики».

На зустрічі особливо багато уваги приділили особливому ставленню Росії до процесу розширення НАТО у Східній і Центральній Європі, що Москва називає однією з головних загроз своїй безпеці.

Мадлен Олбрайт, як керівник експертної групи з розробки нової концепції альянсу, наголосила, що ніхто не має бути вилученим із числа можливих членів НАТО, навіть Росія. Колишній Держсекретар США також заявила, що Росія насамперед має демонструвати своє бажання бути частиною альянсу.

«Питання, чи хочуть у Москві бути членами НАТО. Я думаю, що ви маєте бажати цього, ви також повинні бути функціональною демократією і ви маєте переконатися, що альянс не успадкував якихось старих конфліктів. Я вважаю, що це був один із грандіозних проектів, коли нові країни з Центральної та Східної Європи увійшли до НАТО. І ці країни мали в минулому конфлікти між собою, як, наприклад, румунсько-угорський чи ще якісь, що залишилися у минулому», – зазначила Олбрайт.

Експерти закликали до активізації співпраці НАТО з Росією у рамках Ради НАТО-Росія і пошуку зближення з низки питань світової безпеки.

Україна має залишатися на шляху до НАТО

Учасники нью-йоркського (бо було вже й брюссельське) обговорення проекту нової концепції НАТО також наголосили на важливості детального вивчення афганського досвіду, який буде дуже цінним для альянсу на майбутнє, у нових глобальних ситуаціях із безпекою.

На цій дискусії в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку детально обговорювали й перспективу членства в НАТО України й Грузії, також у рамках комісій НАТО-Україна і НАТО-Грузія. Учасники наголосили, що нині ситуація дещо змінилася – Україна, наприклад, з її новим президентом все більше повертається спиною до альянсу і орієнтується на Москву.

Із цього приводу Мадлен Олбрайт, зокрема, сказала: «У Бухаресті в 2008 році НАТО заявило, що Україна й Грузія будуть членами НАТО. І те, що ми маємо людей в Україні чи уряд у Києві, що не бажають бути в НАТО, це один із факторів, із яким ми мали труднощі, переконуючи росіян, що НАТО – це добровільна організація».

Голова комісії експертів НАТО також закликала, незважаючи на нинішні проблеми, до збереження і підтримки каналів комунікації й співпраці НАТО з Україною та Грузією.

У Нью-Йорку також було наголошено, що країни-кандидати в НАТО мають розуміти й усвідомлювати, що членство в альянсі не лише привілей, але й обов’язок. Мадлен Олбрайт зауважила також, що за своїми обов’язками кожна країна-член НАТО має давати 2 відсотки її ВВП на оборону. Зараз лише 6 країн альянсу із 28 виконують цю норму.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG