Голова Верховної Ради ствердно відповів на запитання, чи не призведе прийняття парламентом нових законопроектів щодо підтримки російської мови до протистояння у суспільстві.
Виступаючи в п’ятницю на телеканалі «Рада», Володимир Литвин заявив, що такі ініціативи потребують ретельного вивчення щодо того, чи відповідають вони вже чинному законодавству.
Коли такі законодавчі ініціативи про підтримку російської мови в Україні надійдуть до парламенту, їх треба буде «уважно проаналізувати на предмет їхнього співвідношення з Конституцією і висновками Конституційного Суду», а після того ухвалити «адекватні» рішення, сказав Литвин.
Але все це має робитися «спокійно, гласно, щоб не було причин для чергового протистояння», додав він.
При цьому спікер додав, що чинне законодавство у сфері мовної політики вже гарантує належний розвиток усіх мов, включно і з російською.
Він, зокрема, нагадав, що в Україні досі чинний закон про мови, ухвалений іще за радянських часів, і в ньому російська мова в Україні, на відміну від усіх інших мов меншин, має особливий статус із визначенням, популярним наприкінці 1980-х років, – «мова міжнаціонального спілкування».
Виступаючи в п’ятницю на телеканалі «Рада», Володимир Литвин заявив, що такі ініціативи потребують ретельного вивчення щодо того, чи відповідають вони вже чинному законодавству.
Коли такі законодавчі ініціативи про підтримку російської мови в Україні надійдуть до парламенту, їх треба буде «уважно проаналізувати на предмет їхнього співвідношення з Конституцією і висновками Конституційного Суду», а після того ухвалити «адекватні» рішення, сказав Литвин.
Але все це має робитися «спокійно, гласно, щоб не було причин для чергового протистояння», додав він.
При цьому спікер додав, що чинне законодавство у сфері мовної політики вже гарантує належний розвиток усіх мов, включно і з російською.
Він, зокрема, нагадав, що в Україні досі чинний закон про мови, ухвалений іще за радянських часів, і в ньому російська мова в Україні, на відміну від усіх інших мов меншин, має особливий статус із визначенням, популярним наприкінці 1980-х років, – «мова міжнаціонального спілкування».
