Андрій Вознесенський помер на 78-му році життя після тривалої хвороби.
Він був одним із найсміливіших і найпопулярніших поетів у радянські часи і належав до «шістдесятників», інтелектуалів, які скористалися з післясталінської відлиги 1960-х років.
Твори Вознесенського викликали несприйняття в «офіційних» радянських діячів. Його різко критикував тодішній радянський керівник Микита Хрущов.
У 1978 році поет був одним із авторів позацензурного літературного альманаху «Метрополь» і водночас друкувався й офіційно і того ж року отримав Державну премію СРСР.
Виступи Андрія Вознесенського з його поезією свого часу збирали повні стадіони слухачів. Його популярність знизилася наприкінці 1980-х, із початком «гласності».
Він був одним із найсміливіших і найпопулярніших поетів у радянські часи і належав до «шістдесятників», інтелектуалів, які скористалися з післясталінської відлиги 1960-х років.
Твори Вознесенського викликали несприйняття в «офіційних» радянських діячів. Його різко критикував тодішній радянський керівник Микита Хрущов.
У 1978 році поет був одним із авторів позацензурного літературного альманаху «Метрополь» і водночас друкувався й офіційно і того ж року отримав Державну премію СРСР.
Виступи Андрія Вознесенського з його поезією свого часу збирали повні стадіони слухачів. Його популярність знизилася наприкінці 1980-х, із початком «гласності».