Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 03:46

Зсувний Дніпропетровськ: 13 років трагедії


Одна зі зсувонебезпечних балок у Дніпропетровську

Дніпропетровськ – 6 червня минуло 13 років від дня трагедії на житловому масиві «Тополя» у Дніпропетровську. Тоді через масштабний зсув ґрунту під землю пішов багатоповерховий будинок, два дитячі садки і школа. За кілька годин до катастрофи вдалось евакуювати всіх мешканців району. Загинув лише один чоловік. Загальні збитки оцінили в десятки мільйонів гривень. За більш як десятиліття після трагедії проблема зсувів у Дніпропетровську не розв’язана.

Причини трагедії на «Тополі», кажуть фахівці, вивчені. Науковці з’ясували: 1997 року під житловим масивом зібралось майже десять мільйонів кубометрів води, як наслідок стався гідравлічний прорив: вода вирвалась на поверхню, під будівлями утворилась порожнеча, і вони попадали.

Місце, де 1997 року пішла під землю багатоповерхівка

А втім, мешканцям «Тополі» від наукових пояснень передумов зсуву тільки важче. Ситуація 1997 року, побоюються вони, може повторитись.

За свідченнями мешканців, зараз водопостачальні мережі у багатьох будинках прогнили: вода просочується, затоплює підвали і накопичується в ґрунті.

Мешканка житлового масиву «Тополя» пані Марія впевнена, що її будинок просідає. «Я живу у кутовій квартирі, вийду на балкон, а там – хоч руку закладай, така тріщина», – скаржиться вона.

Життя над балкою – життя над прірвою

Карта зсувонебезпечних місць у Дніпропетровську

Нині у Дніпропетровську є майже два десятки зсувонебезпечних зон, в основному поблизу балок. На них – майже 400 житлових будинків.

Весняні підтоплення наробили біди в Аптекарській балці, забудованій приватним сектором: тут за одну ніч у прірву пішло півдвору. Мешканці б’ють на сполох: будинки вкриваються тріщинами.

Пані Ольга живе у хаті за кілька метрів від балки. «Ми звертались до райвиконкому, який має цим займатись, із проханням вирішити проблему. Реакція була: прийшла письмова відмова», – розповідає вона.

Наразі жителі «Тополі» та інших житломасивів у зонах ризику звернулись із заявою до міськради: вони вимагають від влади негайно провести інженерно-геодезичні дослідження і вжити заходів.

Винна людина

Розв’язанням проблеми зсувів у Дніпропетровську багато років займається спеціалізоване комунальне підприємство інженерного захисту території. Його директор Юрій Береза каже: у проблемі винна людина.

У 50-ті роки минулого століття, пояснює він, велась масштабна забудова міста: балки засипали, а в останнє десятиліття, десятиліття активного знесення старих споруд, яри забили будівельним сміттям.

«Основна причина – це сміття, яким засипані балки. Ще одна: куди скидають люди всі фекалії? У вигрібні ями, ями не ізольовані. Звідси й підтоплення», – вважає Юрій Береза.

За міською програмою протидії зсувам та підтопленням в останні п’ять років із міської скарбниці на подолання проблеми планували надавати по 35 мільйонів гривень щорічно, реально ж спрямовували не більше від 2–3 мільйонів.

Через недофінансування не створили гідної системи моніторингу зсувів. У Дніпропетровську наразі налічується лише 10–15 спостережних свердловин для моніторингу замість 300 необхідних. Уся надія комунальників – на надання великих коштів із державного бюджету.

Зараз у зоні особливої уваги фахівців із проблем зсувів правобережна частина Дніпропетровська. 36 балок та ярів є об’єктами підвищеного ризику.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG