Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 15:36

«Гуманізатор історії» Табачник і «маленьке, але горде плем’я»


Василь Зілгалов
Нинішній міністр освіті і науки України Дмитро Табачник оголошує з партійного сайту Партії регіонів свою концепцію підготовки нового шкільного підручника з історії. І вважає, що тут необхідно керуватися «позицією цивілізованого європейця», а не представника «маленького, але гордого», загубленого в горах племені...

Але ж позиція цивілізованого європейця щодо історії викладена в резолюції Європейського парламенту від 2 квітня 2009 року під назвою «Європейська свідомість та тоталітаризм». У цій резолюції головним колабораціоністом і злочинцем на нинішніх пострадянських теренах названий Йосип Сталін, а його ідеологія – більшовизм – і його дії – прирівняні до ідеології і дій нацизму. Так хто ж тоді пан Табачник – «цивілізований європеєць»? Але ж він не визнає цієї резолюції, яку визнають всі у Європі! Чи може пан Табачник – представник «маленького, але гордого племені» загубленого в горах? Також не виглядає. Бо це «маленьке і горде плем’я» просто образилося б, якби від його імені виступав такий «гуманізатор історії», яким є Дмитро Табачник. А може він лише виразник ідей документу під назвою «Про комісію при Президентові Російської Федерації з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії»? Адже ж і Президент України також поділяє погляди пана Табачника. Тоді знову ж виникає питання – так звідки ж витоки таких спільних поглядів лідера держави і його головного просвітянина та «гуманізатора історії»?

А у цьому ми переконаємося, мабуть, ще раз 23 серпня – у Загальноєвропейський День пам’яті усіх жертв авторитарних та тоталітарних режимів. До речі, цей День визнано офіційно в усіх європейських країнах, окрім Росії, Білорусі й України. Хоча й так зрозуміло, з якої когорти «гуманізаторів історії» саме пан Табачник. Чи не так?
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG