Ольга Стрелюк, як спостерігач від громадянської мережі «Опора», є учасником зовнішнього незалежного тестування (ЗНО). Вона закінчила школу 8 років тому. Уже пройшла тести з української мови та літератури і англійської. Ольга поділилась своїми враженнями щодо складання іспитів. «Мова і література були дуже легкі. Якщо учень у 10-му та 11-му класах відвідував уроки, то йому було легко скласти тести», – каже вона.
Завдання з англійської мови цього року були розраховані на учнів спеціалізованих шкіл. Вони виявились надто складними для випускників звичайних шкіл. У переддень іспиту в інтернеті пропонували відповіді за 50 гривень, які були неправильними, розповіла Ірина Швець, філолог із англійської мови. «Я так розумію, що за основу брались не українські підручники, а програма спеціалізованих шкіл і тести були доволі складні», – зауважує філолог.
Сертифікат підвів понад 100 абітурієнтів Львівщини
Не всі абітурієнти були у рівних умовах при допуску до зовнішнього незалежного оцінювання. У Львівській області зафіксовано понад 100 випадків, коли вступників не допустили до проходження тестів. Оскільки ті забули сертифікати, що містять персональну інформацію про вступників, кількість та назви предметів, із яких вони складають тестування.
Молоді люди називали різні причини відсутності сертифікату – не знали, забули, загубили, згорів, пограбували. Однак на деяких пунктах абітурієнтів допускали до проходження тестів, а батьки довозили документ, а на інших – ні. Тому ті, хто не пройшов тестування з української мови та літератури, намагаються виробити собі медичні довідки, щоб скласти іспит на додатковій сесії, яка призначена лише для тих, хто мав поважні причини не прийти.
Активісти громадянської мережі «Опора» вважають, що Міністерство освіти, як виняток, мало б видати окреме положення і таки надати повторний шанс «забудькам» пройти тест.
ЗНО відбувається на належному рівні
Ще однією проблемою цьогорічного ЗНО спостерігачі назвали таке нововведення як укрупнення пунктів тестування. Багатьом абітурієнтам було важко дістатись до місця проведення зовнішнього оцінювання.
Зафіксували волонтери громадянської мережі «Опора» і той факт, що не всі пункти тестування відповідали належним умовам. Дорослі випускники виконували завдання за партами молодших класів або ж у приміщенні їдальні, а ще виявлено понад 10 випадків, коли абітурієнти користувались мобільними телефонами або ж шпаргалками. Їхні роботи анулювали.
Загалом організацію зовнішнього незалежного оцінювання громадські активісти оцінили на дуже на високому рівні.
Завдання з англійської мови цього року були розраховані на учнів спеціалізованих шкіл. Вони виявились надто складними для випускників звичайних шкіл. У переддень іспиту в інтернеті пропонували відповіді за 50 гривень, які були неправильними, розповіла Ірина Швець, філолог із англійської мови. «Я так розумію, що за основу брались не українські підручники, а програма спеціалізованих шкіл і тести були доволі складні», – зауважує філолог.
Сертифікат підвів понад 100 абітурієнтів Львівщини
Не всі абітурієнти були у рівних умовах при допуску до зовнішнього незалежного оцінювання. У Львівській області зафіксовано понад 100 випадків, коли вступників не допустили до проходження тестів. Оскільки ті забули сертифікати, що містять персональну інформацію про вступників, кількість та назви предметів, із яких вони складають тестування.
Молоді люди називали різні причини відсутності сертифікату – не знали, забули, загубили, згорів, пограбували. Однак на деяких пунктах абітурієнтів допускали до проходження тестів, а батьки довозили документ, а на інших – ні. Тому ті, хто не пройшов тестування з української мови та літератури, намагаються виробити собі медичні довідки, щоб скласти іспит на додатковій сесії, яка призначена лише для тих, хто мав поважні причини не прийти.
Активісти громадянської мережі «Опора» вважають, що Міністерство освіти, як виняток, мало б видати окреме положення і таки надати повторний шанс «забудькам» пройти тест.
ЗНО відбувається на належному рівні
Ще однією проблемою цьогорічного ЗНО спостерігачі назвали таке нововведення як укрупнення пунктів тестування. Багатьом абітурієнтам було важко дістатись до місця проведення зовнішнього оцінювання.
Зафіксували волонтери громадянської мережі «Опора» і той факт, що не всі пункти тестування відповідали належним умовам. Дорослі випускники виконували завдання за партами молодших класів або ж у приміщенні їдальні, а ще виявлено понад 10 випадків, коли абітурієнти користувались мобільними телефонами або ж шпаргалками. Їхні роботи анулювали.
Загалом організацію зовнішнього незалежного оцінювання громадські активісти оцінили на дуже на високому рівні.
