Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 22:55

Законопроект про мітинги викликав «голодний протест»


Голодування під стінами Верховної Ради на знак протесту щодо підготовленого проекту закону, що регулюватиме проведення масових зібрань, 10 червня 2010 року

Анастасія Москвичова

Київ – Громадські активісти розпочали безстрокове голодування під стінами Верховної Ради. Вони протестують проти ухвалення підготовленого законопроекту, що регулюватиме проведення масових зібрань, акцій і мітингів, заявляючи, що він порушує права людини. Між тим, деякі українські правозахисні організації згаданий законопроект підтримують.

Поки що учасників акції протесту всього троє : це активісти Самоврядної альтернативи «Наступ» та письменник Сергій Пантюк.

Останній називає голодування «лікувальним», тобто покликаним «оздоровити» нинішнє суспільство, яке, на його думку, байдуже ставиться до обмеження прав людини.

Акція не підтримується жодною політичною силою. За словами протестувальників, їм навіть заборонили встановлювати свої намети, оскільки ті не є власністю жодного народного депутата. Ця заборона, однак, не перешкодить проведенню акції протесту, запевняє Сергій Пантюк.

«Ми не просто будемо голодувати, – говорить письменник. – Ми будемо проводити постійно якісь акції, ми будемо постійно проводити всеукраїнські тренінги, розказувати людям, що таке самоврядність, як збиратись удвох, утрьох і більше та відстоювати свої права від найнижчого рівня до найвищого, ми будемо звертатися до посольств, ми будемо звертатися до представництв європейських, і будемо піднімати шум, тому що у нас в Україні права і свободи не повинні обмежуватись».

Тим не менше, ухвалення закону про мітинги однозначно потрібне, стверджує Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки.

Лише вода, поки свободу зборів в Україні обмежуватимуть


«Зупинитися і все переробляти, щоб було ще краще, чи ухвалити і працювати з ним (законом, – ред.), то я швидше за другу альтернативу, ніж за першу, – каже правозахисник. – Бо в такому вигляді, як зараз, він (законопроект, – ред.) дає можливість працювати нормально. І почати працювати, а потім можна буде внести зміни, якщо життя покаже, що такі зміни потрібні».

Заяви про обмеження прав людини – фальшива тривога?

Побоювання громадськості щодо цього законопроекту зумовлене тим, що попередній варіант був дійсно слабким із юридичної точки зору, на нього дуже негативно
Правоохоронні органи не залишили без уваги учасників акцї під стінами парламенту
відреагували і представники Венеціанської комісії, і вітчизняні та західні експерти, зазначає Євген Захаров. Крім того, новий проект довго не оприлюднювали, що посилювало народне занепокоєння.

Проте, коли проект нарешті представили, він виявився, на погляд правозахисника, значно кращим за попередній. Однак в законопроекті є деякі недопрацювання, про що зазначено в офіційному висновку Української Гельсінської спілки.

Зокрема, зі сфери дії закону виключено декілька видів мирних зібрань (збори жителів, розважальні мирні заходи, весільні процесії тощо), що не відповідає міжнародним стандартам. Крім того, строк повідомлення про майбутній мітинг, на думку правозахисників, повинен бути скорочений до двох діб із чотирьох, заявлених у законопроекті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG