Сьогодні у Дніпропетровську відзначають 70-річчя з дня народження відомого поета-дисидента Івана Сокульського (1940-1992).
З нагоди ювілею письменника його вдова Орина Сокульська вперше видала друком номери літературно-художнього самвидавівського альманаху «Пороги», який колись творив її чоловік.
На початку цього року, через 18 років після смерті поета, Президент Віктор Ющенко нагородив Івана Сокульського орденом Свободи «за визначний особистий внесок у боротьбу за незалежність України».
Письменники Дніпропетровська, згадуючи поета-патріота, не раз заявляли, що пам’ять Івана Сокульського досі належно не пошанована у державі. Його твори видані мізерними накладами, в обласному центрі нема ані пам’ятника, ані вулиці, яка б носила його ім’я.
Іван Сокульський – громадсько-політичний діяч, дніпропетровський поет-«шістдесятник», правозахисник, член Української Гельсінської групи, у якого за плечима було майже два десятиліття радянських концтаборів.
Він став на шлях дисидентства у 1966 році – тоді «за написання націоналістичних віршів» його виключили з комсомолу і відрахували з університету.
Також Сокульський був одним із авторів відомого «Листа творчої молоді Дніпропетровська», в якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування інтелігенції, цькування роману Олеся Гончара «Собор». Після того, як «Лист» оприлюднили Радіо Свобода й інші закордонні ЗМІ, поета арештували й засудили до ув’язнення.
Повернувшись додому наприкінці 80-х, він був одним із засновників дніпропетровських обласних організацій Товариства української мови імені Тараса Шевченка та «Меморіал». Похований у Дніпропетровську.
З нагоди ювілею письменника його вдова Орина Сокульська вперше видала друком номери літературно-художнього самвидавівського альманаху «Пороги», який колись творив її чоловік.
На початку цього року, через 18 років після смерті поета, Президент Віктор Ющенко нагородив Івана Сокульського орденом Свободи «за визначний особистий внесок у боротьбу за незалежність України».
Письменники Дніпропетровська, згадуючи поета-патріота, не раз заявляли, що пам’ять Івана Сокульського досі належно не пошанована у державі. Його твори видані мізерними накладами, в обласному центрі нема ані пам’ятника, ані вулиці, яка б носила його ім’я.
Іван Сокульський – громадсько-політичний діяч, дніпропетровський поет-«шістдесятник», правозахисник, член Української Гельсінської групи, у якого за плечима було майже два десятиліття радянських концтаборів.
Він став на шлях дисидентства у 1966 році – тоді «за написання націоналістичних віршів» його виключили з комсомолу і відрахували з університету.
Також Сокульський був одним із авторів відомого «Листа творчої молоді Дніпропетровська», в якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування інтелігенції, цькування роману Олеся Гончара «Собор». Після того, як «Лист» оприлюднили Радіо Свобода й інші закордонні ЗМІ, поета арештували й засудили до ув’язнення.
Повернувшись додому наприкінці 80-х, він був одним із засновників дніпропетровських обласних організацій Товариства української мови імені Тараса Шевченка та «Меморіал». Похований у Дніпропетровську.
