Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 08:39

Брюссель – Бельгія наразі переживає найважчу кризу своєї національної ідентичності й водночас готується до головування в Євросоюзі. На тлі мовної й територіальної суперечки, а через це й загрози розколу країни на нідерландськомовну Фландрію та франкомовну Валонію, вчора бельгійці обирали новий уряд. Але чи допоможуть ці вибори громадянам та політикам знайти спільну мову?

Нинішні позачергові вибори нової влади Бельгії засвідчили стрімкий ріст популярності фламандських прибічників незалежності. Для Бельгії, яка стояла біля витоків об’єднаної Європи, такий результат став справжнім потрясінням.

NVA, або «Новий фламандський альянс» політика-сепаратиста Барта Де Вевера, вперше в історії цієї країни отримав широку підтримку серед населення Фландрії.

Тим часом у франкомовній Валонії переможцями стали соціалісти, що зуміли представити зважену програму економічних та соціальних заходів для виходу з кризи.

Аналітики переконані, що такий розподіл політичних сил суттєво ускладнить діалог між політичними таборами фламандців та валонців. Багатша й промислова Фландрія давно нарікає на необхідність тягнути, так би мовити, з «економічного болота» біднішу, аграрну Валонію.

Та найбільше проблем між двома спільнотами пов’язані із правами франкомовних мешканців столичних передмість Галле та Вілвоорде, які, на думку фламандських політиків, повинні перейти з брюссельського виборчого округу до Фландрії й, головне, – заговорити їхньою мовою.

Саме це й призвело до падіння нинішнього уряду, який очолював представник лібералів Ів Летерм. І саме це вкинуло країну до найважчої за всю її історію політичної кризи. До того ж кризи дуже невчасної, адже Бельгія через два тижні має взяти на себе керування у Європейському Союзі.

Тим часом голова партії фламандських сепаратистів Барт Де Вевер заявляє, що хоч його партія «повністю готова гарантувати права франкофонів у Фландрії, проте вимагає поваги до правил та їхньої адаптації, коли вони поселяються у наші райони, адже адміністративною мовою Фландрії є нідерландська».

«Я вважаю, що це абсолютно нормально, бо якби мені довелося переїхати до Валонії чи Франції, я б узявся за вивчення французької», – каже фламандський політик, з іменем якого пов’язують можливий крах Бельгії як держави.

Чи доживе Бельгія до свого 180-річного ювілею?

Проте його промова після переможних результатів була набагато менш категоричною. «Слід «будувати мости» з іншими політичними силами Фландрії та простягнути руку франкофонам», – заявив він, додаючи, що «треба реформувати фінансову систему, бюджет, бо ніхто не зацікавлений у тому, щоб держава залишалася заблокованою».

Приголомшливий прорив політиків-сепаратистів Фландрії тільки призведе до поглиблення прірви між двома мовними групами, стверджують місцеві експерти й соціологи. Деякі з них навіть натякають на те, що Бельгія може розпастися, «не доживши» до свого 180-річного ювілею, що має відзначатися наприкінці наступного року.

Тим часом директор Центру досліджень та соціо-політичної інформації Вінсент де Корбітер переконаний, що врешті-решт державницькі позиції бельгійських політиків переможуть і Бельгія, відома як країна компромісів, й надалі залишатиметься єдиною.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG