Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 06:09

У Бельгії мери-фламандці проводять «мовний кастинг»


Брюссель – Триває нова хвиля напруги між населенням півночі та півдня Бельгії. Фландрія, де розмовляють нідерландською мовою, вже тривалий час прагне до більшої самостійності від біднішої франкомовної Валонії. Щойно спалах гніву валонців викликало те, що влада фламандських передмість Брюсселя при продажу нерухомості перевагу віддає лише тим, хто розмовляє нідерландською мовою. Явище вже охрестили «новими крайнощами фламанського націоналізму».

Як виявив у своєму репортажі один із фламандських телевізійних каналів, між мерами прилеглих до Брюсселя населених пунктів уже давно існує неофіційна угода. Її суть – всіляко заохочувати фірми, котрі працюють на ринку нерухомості, продавати житло лише тим, хто володіє нідерландською мовою. Дійшло до того, що вся реклама нерухомості регіону повинна бути зроблена виключно цією мовою, а влада проводить своєрідний попередній огляд списків охочих поселитися на їхній території. Франкомовні покупці, навіть при тому, що їхня мова в Бельгії є державною, мають доволі невеликі шанси пройти цей ретельний кастинг та стати мешканцями брюссельських передмість.

«Це не було для мене сюрпризом, бо мені добре відомі тенденції фламандського націоналізму, що нерідко доходить до крайнощів, – реагує голова франкомовної політичної партії FDF Олів’є Менґе. – Водночас, я обурений, бо поза всяким сумнівом, нині ми перейшли до вищого етапу цього фламандського націоналізму».

Мовне протистояння фламандців і валонців, пов’язане із територією навколо бельгійської столиці, наприкінці 2007 року спричинило у країні глибоку політичну кризу. Чимало оглядачів тоді навіть схилялися до думки про розпад Бельгії на дві частини.

Нинішній «мовний відбір» навіть деякі політики Фландрії називають «антифранкомовною параноєю».

Мовна дискримінація

Дам’єн Тьєрі, представник франкомовної політичної партії, нещодавно був кандидатом у мери одного із селищ фламандського передмістя Брюсселя. Проте посади не отримав. Причина все та ж – його рідна мова не нідерландська, а французька.

«Це протекціонізм, – каже Дам’єн Тьєрі. – Насторожує те, що наразі жертвами цього явища стають франкомовні громадяни. Але згодом те ж саме може трапитися із марокканцями чи темношкірими. Тому я переконаний: це форма расизму, що неприпустима в демократичній країні».

Мовний відбір влади фламандських передмість бельгійської столиці чимало експертів називають дискримінаційним. До припинення такої практики закликають не лише бельгійські, а й політики сусідніх країн, зокрема, Франції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG