Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 11:59

«Фінляндизація» системи європейської безпеки: чи знайдеться місце Україні?


Ендрю Вілсон

Київ – У дипломатів з’явився новий термін: «фінляндизація». Ідеться про можливість країни, яка не є членом Євросоюзу, НАТО тощо «утримувати рівновагу» у співпраці з цими країнами та Росією. А також – про вміння балансувати між Сходом і Заходом, між Європою, Євразією та Азією, як це намагається робити Україна. Українські дипломати охоче пояснюють «фінляндизацією» зміни у зовнішньополітичному курсі держави та підтримку гіпотетичної «системи євробезпеки», яку пропагує Кремль.

Але європейські дипломати вважають, що Україну з Фінляндією рівняти не коректно: Фінляндія «виборола право» бути провідним гравцем у системі безпеки завдяки високому рівню політичної культури, високій якості життя та спроможності захищати свої власні інтереси. В Україні фактично відсутні усі ці три складові, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон.

– Варто нагадати, що в основі «фінляндизації» лежить демократія – політична і суспільна. Подякуймо Фінляндії за те, що такі доволі абстрактні поняття, як «демократія» і «національна безпека», ця держава справді втілила! Фінська модель безпеки – це коли міжнародні конфлікти вирішуються мирно, з урахуванням інтересів держав-суперниць та інтересів розвитку регіону чи континенту. Україна аж ніяк не Фінляндія! Україна стоїть на перехресті між демократичним європейським розвитком та скочуванням в євразійську авторитарну модель державності. У цій ситуації говорити про «фінляндизацію» внутрішнього життя, захисту державного суверенітету, участі у міжнародній системі безпеки з боку України навряд чи можливо!

– То які головні загрози для безпеки України, сусідніх держав Ви бачите?

– Україна – роз'єднана з точки зору політичних ідеологій та симпатій, суспільних ідей і національних проектів. Янукович не став лідером усієї нації – щоправда, його попереднику Ющенкові це також не вдалось. Найголовнішими загрозами для України є не поглиблення співпраці з Росією чи відмова від курсу на вступ до НАТО, а небажання нинішньої влади чути опозицію і громадськість, розкол в українському суспільстві довкола питань зовнішньої та мовної політики. І цей розкол може стати загрозливим і для існування України як незалежної держави, і для регіональної безпеки також.

– Економічна криза спричинила радикалізацію політичних сил у сусідніх з Україною державах. За результатами парламентських виборів в Угорщині, Словаччині до влади прийшли праві сили. Це ж відбулось минулої осені у Румунії. На Вашу думку, чи існує загроза радикалізації політичного життя України?

– Україна не має у цьому контексті подібності до Угорщини, тут, за винятком «Свободи» Тягнибока, немає радикально налаштованих політичних сил. А якщо вони є, то належать до політичного маргінезу. Звичайно, якщо Президент Янукович і надалі вестиме Україну у фарватері Росії, праві швидко перетворяться на агресивну радикальну силу. А якщо нинішній уряд не подолає негативні тенденції в економіці, незабаром і ліві партії підуть радикальним шляхом.

Загроза України у тому, що на сьогодні ані її чільні політики, ні громадянське суспільство, ані інтелектуали не подолали комплекс меншовартості, не поєднали зусилля для розвитку держави і захисту прав її громадян. І ця загроза робить Україну небезпечною для європейських сусідів, стверджує експерт Ендрю Вілсон.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG