Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 08:03

Геополітична невизначеність України загрожує національній безпеці – Олександр Чалий


Олександр Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол України

Київ – Невизначеність геополітичного статусу України є найбільшою загрозою її національній безпеці. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив надзвичайний і повноважний посол, дипломат Олександр Чалий. За його словами, зараз в українському політичному та експертному середовищі розпочалася серйозна дискусія щодо статусу України у системі світової безпеки. Нова політична команда наполягає на позаблоковому статусу України. Думки ж експертів щодо цього розходяться.


– Що сьогодні загрожує національній безпеці України найбільше?

– На мій погляд, головною нашою небезпекою у стратегічному вимірі є те, що до сьогодні не геополітичний статус Україні чітко не визначений. Що це за країна, з точки зору формули безпеки? Ми багато років, на зорі Незалежності, декларували наш намір стати постійно нейтральною державою. Потім ми ухвалили рішення про євроатлантичну інтеграцію, включно з вступом до НАТО. У 2003 році було ухвалене відповідне законодавство. Сьогодні, коли до влади прийшла нова політична сила і створена нова коаліція, вона поставили завдання законодавчо закріпити позаблоковий статус. Безперечно, це викликає певну дискусію, як всередині країни, так і зовні. Тож, невизначеність геополітичного статусу – це головна загроза для нашої безпеки. А наша безпека є центральним елементом загальноєвропейської системи безпеки. Безперечно, це питання цікавить, як країни Центральної та Східної Європи, так і Європу загалом.

– Щодо нейтрального статусу. На Вашу думку, наскільки реально, що Україна може отримати нейтральний статус, адже для цього Україну такою мають визнати інші держави?

– Як фахівець, я вважаю, що тут ніяких проблем бути не може. Чому? Фактично, міжнародне визнання спеціального статусу України, позаблокового, нейтрального, почалося у 1994 році, коли у зв’язку із нашою відмовою від ядерної зброї був підписаний країнами, які входять у Раду безпеки ООН Будапештський меморандум, у якому вони нам гарантували безпеку і територіальну цілісність. Якщо подивитися на склад, то це якраз ті країни, які сьогодні є ключовими центрами сили у світі, і які по суті є лідерами регіональних блоків безпеки. Мається на увазі НАТО та Росія. Тому у цьому контексті це визнання уже почалося. Якби було ухвалене остаточне політичне рішення всередині держави, і щодо цього був ухвалений закон, а ще краще були б внесені зміни у Конституцію, я переконаний, що ми могли б продовжити ті домовленості, які відбулися у Будапешті, і нейтральний статус України був би визнаний.

– Але чи корисно це було б для України?

– Щодо цього якраз почалася серйозна дискусія в українському суспільстві, як на політичному, так і на експертному рівнях. Також почалися відповідні опитування громадської думки. В експертному середовищі позиції розділилися. Більшість експертів вважають, що це некорисно для України. Але є впливова група експертів, які ставлять питання наступним чином. Чи може собі дозволити Україна наступні 10-15 років перебувати у вакуумі безпеки. Тому що сьогодні немає ні внутрішніх, ні зовнішніх передумов для того, щоб Україна стала членом НАТО. Всередині суспільства членство у НАТО не підтримується. Політичні сили, які сьогодні при владі і представляють більшість у парламенті, декларують позаблоковість. А зовні, серед країн-членів НАТО, немає консенсусу, що Україна може набути членство у цій організації. Тому вони кажуть, що Україна повинна визначатися, а нейтральний статус – це те, що зараз значною мірою могло б забезпечити безпеку України. Ця позиція підтримується більшістю народу України. Нещодавнє опитування засвідчило, що понад 50% українців підтримують позаблоковий, нейтральний статус. А підтримка народу, є ключовим елементом безпеки країни.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG