«Наші двері залишаються відкритими, і союзники будуть дотримуватися Бухарестської заяви, про те, що Україна може стати членом альянсу» – цю фразу під час півгодинної зустрічі з журналістами Роберт Сіммонз повторив щонайменше чотири рази.
Але шлях до членства – це дорога з двостороннім рухом, продовжив він, а для країни, яка хоче приєднатися, – це в першу чергу внутрішньополітичне рішення.
Поза блоками?
Президент Віктор Янукович під час своєї інавгураційної промови в парламенті заявив, що бачить Україну «європейською позаблоковою державою». Це суттєво відрізняється від зовнішньополітичного курсу попереднього Президента Віктора Ющенка, який прагнув вступу в НАТО. Оскільки членство на порядку денному вже не стоїть, то залишається говорити лише про партнерство.
«Слід пам’ятати, що існує чимало нейтральних країн, і вони співпрацюють з альянсом, – зауважив Сіммонз. – Швеція, Фінляндія, Швейцарія, Австрія – це сильні країни, які не є членами, але є партнерами НАТО. Той факт, що країна є позаблоковою, не виключає можливості партнерства».
Роберт Сіммонз вважає, що партнерство між Україною та НАТО – це ширше поняття, і воно не обмежується питанням про приєднання. «Ми вітаємо український внесок в натовських операціях в Афганістані та Косово. Крім цього, робота, яку ми виконали спільно з Міністерством оборони щодо реформ, важлива і для України, і для НАТО. І багато з цих ініціатив ми розпочали, коли Віктор Янукович був Прем’єр-міністром України. (Зараз) ми зосередимося на співпраці», – зауважив помічник генсекретаря НАТО.
На думку високопосадовця із Брюсселя, для співробітництва між Україною та НАТО передбачена ціла низка інструментів у рамках Комісії «Україна – НАТО». Але безпосередньо до роботи обидві сторони візьмуться тоді, коли в Україні закінчиться перехідний період та сформується новий Кабінет Міністрів.
«Вже новий уряд має визначитися, – сказав Роберт Сіммонз, – що означає «позаблоковість», ми ж готові продовжити з ним співпрацю. Але не нам судити, чи позаблоковість – в інтересах України, чи ні».
Зустріч двох лідерів готується
У четвер Президент України Віктор Янукович та Роберт Сіммонз обговорили можливість зустрічі нового керівництва України з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Андерсом Фоґом Расмуссеном. Раніше Расмуссен у своєму вітальному листі Януковичеві наголосив на необхідності проведення якомога швидше спільної зустрічі.
«Я вчора спілкувався з новим Президентом, – розповів Сіммонз, – і він мені підтвердив , що теж виступає за якнайшвидшу організацію цієї зустрічі, проте необхідно виробити графік. Але бажання для проведення цієї зустрічі є».
Роберт Сіммонз підсумовує, що «двері в НАТО залишаються відкритими», і в альянсі вірять, що Україна стане членом НАТО, але процес вступу буде довгим і вимагатиме впровадження різних реформ. Та визначати точну дату вступу – це не найперший пріоритет, запевнив Сіммонз. Найважливіше для Північноатлантичного альянсу – це продовжити співпрацю, яка вигідна і Україні, і НАТО.
Але шлях до членства – це дорога з двостороннім рухом, продовжив він, а для країни, яка хоче приєднатися, – це в першу чергу внутрішньополітичне рішення.
Поза блоками?
Президент Віктор Янукович під час своєї інавгураційної промови в парламенті заявив, що бачить Україну «європейською позаблоковою державою». Це суттєво відрізняється від зовнішньополітичного курсу попереднього Президента Віктора Ющенка, який прагнув вступу в НАТО. Оскільки членство на порядку денному вже не стоїть, то залишається говорити лише про партнерство.
«Слід пам’ятати, що існує чимало нейтральних країн, і вони співпрацюють з альянсом, – зауважив Сіммонз. – Швеція, Фінляндія, Швейцарія, Австрія – це сильні країни, які не є членами, але є партнерами НАТО. Той факт, що країна є позаблоковою, не виключає можливості партнерства».
Роберт Сіммонз вважає, що партнерство між Україною та НАТО – це ширше поняття, і воно не обмежується питанням про приєднання. «Ми вітаємо український внесок в натовських операціях в Афганістані та Косово. Крім цього, робота, яку ми виконали спільно з Міністерством оборони щодо реформ, важлива і для України, і для НАТО. І багато з цих ініціатив ми розпочали, коли Віктор Янукович був Прем’єр-міністром України. (Зараз) ми зосередимося на співпраці», – зауважив помічник генсекретаря НАТО.
На думку високопосадовця із Брюсселя, для співробітництва між Україною та НАТО передбачена ціла низка інструментів у рамках Комісії «Україна – НАТО». Але безпосередньо до роботи обидві сторони візьмуться тоді, коли в Україні закінчиться перехідний період та сформується новий Кабінет Міністрів.
«Вже новий уряд має визначитися, – сказав Роберт Сіммонз, – що означає «позаблоковість», ми ж готові продовжити з ним співпрацю. Але не нам судити, чи позаблоковість – в інтересах України, чи ні».
Зустріч двох лідерів готується
У четвер Президент України Віктор Янукович та Роберт Сіммонз обговорили можливість зустрічі нового керівництва України з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Андерсом Фоґом Расмуссеном. Раніше Расмуссен у своєму вітальному листі Януковичеві наголосив на необхідності проведення якомога швидше спільної зустрічі.
«Я вчора спілкувався з новим Президентом, – розповів Сіммонз, – і він мені підтвердив , що теж виступає за якнайшвидшу організацію цієї зустрічі, проте необхідно виробити графік. Але бажання для проведення цієї зустрічі є».
Роберт Сіммонз підсумовує, що «двері в НАТО залишаються відкритими», і в альянсі вірять, що Україна стане членом НАТО, але процес вступу буде довгим і вимагатиме впровадження різних реформ. Та визначати точну дату вступу – це не найперший пріоритет, запевнив Сіммонз. Найважливіше для Північноатлантичного альянсу – це продовжити співпрацю, яка вигідна і Україні, і НАТО.
