Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 22:55

«Нормальний» саміт ЄС: пошуки поглиблених антикризових заходів і стратегія «Європа-2020»


Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу під час спільної прес-конференції після Європейської Ради глав держав, Брюссель, 17 червня 2010 року

Брюссель – Саміт голів країн Євросоюзу, який у четвер проходив у Брюсселі, на відміну від кількох попередніх, не був ані надзвичайним, ані позачерговим. Тобто, цього разу держави ЄС нікого з колег по блоку від банкрутства не рятували. Проте, дискусії та рішення, головним чином, стосувалися загальних заходів для виходу з європейської боргової кризи. Насамперед, щодо створення так званого «економічного урядування Євросоюзу» та ухвалення стратегії розвитку ЄС до 2020 року. Інші болючі теми, яких торкнулися лідери співдружності, – це безробіття, клімат і накладення санкцій на Іран через їхню ядерну програму.

Напередодні саміту чимало розмов точилося про складнощі, які переживає Іспанія, але, попри це, учасники саміту не торкалися цієї теми. Власне, тому, що ситуація в країні, що останніми днями викликала занепокоєння єврозони, нормалізувалася. Лідери Іспанії, що саме завершує головування у Раді Євросоюзу, запевнили: наші банки справді наштовхнулися на нові проблеми, але все залагоджено фінансуванням з інших банків. Тобто, цього разу не було потреби рятувати якусь із країн єврозони.

«Грецький досвід» вимагає більшого нагляду за бюджетами, ринками і банками


Тим часом, саме через «грецький досвід» представники блоку 27-ми держав зійшлися на думці створити систему, що координуватиме економіку співдружності, так званий, «європейський економічний уряд».

«Європейська рада ухвалила тимчасові підсумки щодо суворішого нагляду за національними бюджетами та їх конкурентноздатністю, – заявив президент Європейської ради Герман ван Ромпей, – Я переконаний, що це поглибить стабільність та можливості росту наших економік. До того ж, ми посилимо Європейський пакт стабільності та зростання і у сенсі попередження криз, і щодо їх коригування».

Крім того, лідери підтвердили свої обіцянки щодо жорсткої бюджетної дисципліни, аби відновити довіру ринків до євро та позбутися боргів. До цього ж вкотре закликав і голова Європарламенту Єжи Бузек, кажучи, що «треба переконати наших громадян у тому, що криза змушує всіх нас працювати довше, виходити на пенсію пізніше та жити за статками».

«Треба відновити довіру» – Єжи Бузек

«Нам треба відновити довіру, – закликав голова Європарламенту протягом саміту голів ЄС. – Це означає, країнам слід виконати складну «домашню роботу». Особливо це стосується національних бюджетів, витрати на які треба скоротити. Я знаю з власного досвіду, як непросто здійснювати бюджетні та податкові реформи. Але у кризові часи ми повинні поступати правильно, а не так, як це було б зручніше».

Єжи Бузек також висловив переконання, що життя європейців у кредит мусить закінчитися. «Треба оплатити рахунки, інакше ми вкрадемо спадщину наших дітей та, можливо і їхніх дітей також», – каже він.

Водночас, цей саміт можна назвати «антикризовим», адже більшість рішень, які узгодили лідери країн Євросоюзу, стосуються виходу з коловороту, в якому опинилися економіка та валюта співдружності європейських країн за останній період.

Євро – Естонії, «зелене світло» – Ісландії

Як планують деякі ідеологи співдружності, згаданий «економічний уряд» мав би доповнювати існуючий фінансовий (або монетарний) союз, до якого наразі входять 16 країн, тобто ті, де грошовою одиницею є євро. Наприклад, голова Альянсу лібералів та демократів Європарламенту Ґі Веховстадт, який побоюється, що навіть саміт Євросоюзу не наблизить Брюссель до цієї мети, каже, що треба аби «Єврокомісія отримала справжні повноваження управляти економікою ЄС». «Ми маємо валютний союз, який потребує ще й союзу економічного. Боюся, що ми його не створимо, якщо деякі держави Європи будуть надалі монополізувати цю владу», – закликає представник Європарламенту, маючи на увазі такі держави, як Німеччина чи Великобританія, котрі без особливого захоплення сприймають такі централізуючі тенденції. Наприклад, надання додаткових повноважень агенції «Євростат» аби у будь-який момент перевіряти стан державних рахунків країн об’єднаної Європи і навіть накладати штрафи на порушників.

Лідери ЄС, попри фіскальну консолідацію держав-членів та суворіший нагляд над фінансовими ринками, ще й ухвалили позицію, з якою виступить співдружність на зустрічі «Групи двадцяти», що через 10 днів відбудеться у Торонто. Окрім цього, Європейська рада дійшла згоди щодо приєднання Естонії до єврозони з 1 січня 2011 року, а також дала «зелене світло» на початок переговорів про вступ Ісландії до Європейського Союзу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG