Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 05:54

Володимир Олійник, народний депутат від Партії регіонів, і Тарас Стецьків, заступник голови фракції НУНС, діляться своїми оцінками стосовно законопроекту про референдум.


– Сьогодні Верховна Рада у своєму порядку денному мала дуже важливий пункт. Він стосувався розгляду законопроекту у другому читанні і можливого ухвалення, законопроекту про референдум.

Референдум – це така річ, яка дозволяє народу абсолютно прямо висловити свою точку зору з того питання, яке буде виноситися на референдум. В принципі результат референдуму має вплинути на життя усієї країни.

Але так сталося, що сьогодні Верховна Рада не розглянула цей пункт, відклала. Які причини?

Перше читання цей закон пройшов 3 червня. Відповідальність за підготовку цього законопроекту взяв на себе «регіонал» Дмитро Шпенов. Я розумію, що якась група велика працювала над цим.

Але одразу був великий шквал критики. Звинуватили коаліцію у тому, що вона намагається через референдум дати можливість ухвалювати речі, які будуть суперечити Конституції, ті, які вигідні владі. Багато було таких цитат. Але потім відразу надійшло понад 900 різних змін та пропозицій.

І ось сьогодні розгляд законопроекту відклали. Чому, пане Олійник?

Володимир Олійник:
По-перше, треба розглянути всі ці поправки. Там є багато слушних поправок…

– А розглядали, працювали над ними?

Володимир Олійник:
Так. Але ще раз кажу: їх розглянути потрібно і в сесійному залі. Це багато треба часу.

У той же час на сьогоднішній день є більш важливий закон, який потребує негайного ухвалення, виходячи з рішення КСУ. Це закон про вибори і дата виборів. Тому що КСУ чітко розтлумачив, що 2011 рік - це вже порушення Конституції. Ми й так вже її порушили де-факто. У нас значна частина міських голів, за виключенням окремих, вже позбавлені повноважень відповідних, і може любий громадянин подати до суду. І у цьому відношенні така перерва нормальна для того, щоби провести більш детальний розгляд цих поправок і прийняття цього закону.

А от застереження про те, що там якісь можуть бути прийняті рішення, які потім всупереч Конституції дозволять реалізувати владі не зовсім конституційні речі, то це не відповідає дійсності.

– Пане Стецьків, які опозиція має запитання до законопроекту про референдум?

Тарас Стецьків
Тарас Стецьків:
Я мав відношення ще до розробки першого закону на початку 1990-их років, який базувався ще тоді на радянській Конституції, оскільки українська держава ухвалила Конституцію в 1996 році. І тому предмет знаю достатньо добре.

До закону, який був прийнятий і поданий Партією регіонів 3 червня, я подав особисто понад три десятки поправок, хоча би тільки для того, щоби мати можливість дискутувати і в комітеті, і відстоювати ці поправки у Верховній Раді.

– Які з них найголовніші, Ви вважаєте?

Тарас Стецьків:
Мета закону є одна. Вона потрібна Януковичу для того, щоби восени, імовірно 31 жовтня відмінити ті положення Конституції, які були внесені у 2004 році, наділивши себе повноваженнями українського монарха.
На мою думку, у багатьох своїх положеннях цей закон є відверто неконституційним. Відверто. Він суперечить Конституції України.

І взагалі перш, ніж його розглядати, треба було його подати у КСУ. Зокрема, в частині «Право на референдум», за поданням невідомо якої ініціативної групи, міняти Конституцію, відміняти конституційні положення, приймати нову редакцію Конституції, минаючи Верховну Раду, – це головна антиконституційність цього закону.

І, власне, ми тільки тому подавали поправки, щоб мати можливість привернути увагу громадськості до відверто кричущих, незаконних дій теперішньої правлячої коаліції.

А мета цього закону є тільки одна. Вона потрібна Януковичу для того, щоби восени, імовірно 31 жовтня, в той самий день, коли будуть вибори в місцеві органи влади, винести на референдум і відмінити ті положення Конституції, які були внесені у 2004 році, наділивши себе таким чином повноваженнями такого собі українського монарха. Ось для чого приймається закон про референдум. Це головне і найбільш кричуще положення, проти якого виступає опозиція.

А я вже мовчу про такі речі, як, наприклад, необхідність за так званою «народною ініціативою» за 40 днів назбирали 3 мільйони підписів. Такі положення були тільки в гітлерівській Німеччині і в фашистській Італії. Тому що за 40 днів це є фізично неможливо зробити, не застосовуючи адмінресурсу.

Я назвав тільки два положення, щоби для наших радіослухачів було чітко і ясно зрозуміло, що цей закон про референдум не має нічого спільного з правом і нічого спільного з законністю. Він потрібен для влади тільки для того, щоб легітимізувати завойовану ними владу під час президентських виборів. Легітимізувати в незаконний спосіб.

– Пане Олійник, Ви маєте аргументи «проти»?

Володимир Олійник:
Так.

По-перше, я буду старатися розмовляти як юрист за фахом.

Референдум і вибори – це норми прямої демократії. І в цьому відношенні, напевне, їх обмежувати так, що от за Конституцією не може народ прийняти якесь рішення, не вірно. Треба знайти модель, щоби були впливи, окрім тих двох випадків, які вказані в законі. Це податки і, по-моєму, пов’язані з амністією. Але вони чітко прописані в Конституції.

Тепер Ваше ствердження, що попередньо його треба було б подати в КСУ, то Ви добре знаєте за законом, що такі попередні нормативні акти, як законопроекти, подаються тільки стосовно змін до Конституції до КСУ. А КСУ не прийме від вас законопроекту, допоки він не стане законом, бо є предметом розгляду в КСУ відповідність закону, тобто вже підписаного, легітимного, Конституції України.

І щодо таких застережень, то, знаєте, Всеукраїнський референдум – це не кожен день. Це по важливих питаннях, по таких питаннях, де повинен сказати свою волю український народ. Тому у цьому відношенні навіть втручання процедурно виважене в тіло Конституції може бути і за участі народу, бо в народу вже є право на це – впливати на владу.

Я не думаю, що все він може передати парламенту і від його імені законодавчі акти приймати, але й має прямої дії волевиявлення народу через референдум.

– Ви вважаєте, що за 40 днів можна назбирати 3 мільйони підписів, якщо не вдаватися до засобів адміністративного тиску?

Володимир Олійник:
Безперечно тема дискусійна.

Я сказав би так: це не під силу якимсь дрібним партіям, знаєте, захотілося і зробили референдум і так далі. Це більш потужним партіям, які організовували подібний збір підписів

Будучи в опозиції, СДПУ(о) організовувала 4 мільйони підписів. Так, терміни були більші, але й СДПУ(о) далеко не та розгалужена партія, яка має таку мережу. Але все-таки такі партії, як партія «Батьківщина», Партія регіонів могли б зібрати такі підписи і швидко.

Тут питання дискусійне. Я сказав би, що треба, щоби воно носило здоровий глузд. Тут потрібні експертні оцінки. Я думаю, що ми до цього питання ще повернемося.

Тарас Стецьків: Для того, щоби за 40 днів назбирати 3 мільйони підписів, треба збирати 75 тисяч підписів в день. Це фізично неможливо. Я стверджую: це фізично неможливо для жодної політичної організації в Україні. І я хочу сказати, що такої драконівської норми немає в жодному законі про референдум в ЄС. Немає! І тільки одна ця норма показує, для чого такий закон робився.

А влада зібрати безумовно може. СДПУ(О), Вам то добре відомо, підписи не збирала, а малювала. І тільки тому цей референдум не відбувся, бо були намальовані підписі.

Володимир Олійник:
А я Вам хочу сказати як юрист, що і 100 тисяч підписів в день можна зібрати. І пояснюю, яким чином. Вже було рішення ВСУ ще по «Канівській четвірці», коли збирали підписи, щоб стати кандидатом, що потрібно експертизу призначити.

Тарас Стецьків: Там, до речі, знаєте, скільки днів на експертизу дається ЦВК? 7 днів, щоби 3 мільйони підписів перевірити.

Володимир Олійник: А я Вам пояснюю, що це не можна провести навіть через експертизу.

Тарас Стецьків: Та звичайно!

Володимир Олійник: Чому? Тому щоби потрібно, щоби постанова, щоби зразки підписів.

– Чекайте, є ж міжнародний досвід: прийшов, залишив відбиток пальців і пішов.

Володимир Олійник:
Та ні. Так ми можемо й дальше піти.

Але я до чого веду розмову? Є законопроект, є група осіб, які є ініціаторами цієї законодавчої ініціативи. Чому таке роздратування викликає, наче, це вже є нормативний акт, який ухвалений президентом, що впевнені, що він підпише, і так далі. Далі йде процедура його вдосконалення. Я як народний депутат маю право подати поправки, голосувати за ті чи інші речі. Президент ще має право вето, якщо з чимось не погодиться.

Чому сьогодні вважається, що це таке, що повинні всі хвалити? Це предмет для роботи.

– Я можу пояснити. Візьму на себе таке право.

Тому, що у нас деякі закони останнім часом ухвалювалися за 30 секунд навіть без розгляду, наприклад бюджет, тому що є міжнародні прецеденти, коли парламент просто усувався від можливості впливу на те, що відбувається в Україні, а через референдум так зміцнювалася влада одного президента, що він фактично ставав монархом.

І це є на теренах теперішнього СНД, на теренах колишнього СРСР.

Тарас Стецьків:
Казахстан, Таджикистан..

Володимир Олійник: Міжнародна практика дозволяє навіть без обговорення, якщо уряд вимагає від коаліції підтримки, бо інколи буває так, що нормативний акт, тобто закон, потрібен сьогодні, а не завтра, бо завтра вже інші правовідносини виникають. І тому у цьому відношенні це міжнародна практика…
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG