Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 08:36

Нормани ще з 9 століття включили Україну в європейську історію (світова преса)


Прага – У провідних європейських газетах періодично з’являються своєрідні узагальнюючі історичні коментарі, де за грою англійських слів «ярмо» і «жарт» криються повчальні історичні аналогії щодо ролі тих чи інших народів, наприклад, норманів, у європейській історії. Інколи в Києві можуть не без гордощів відзначити, що в сьогоднішніх європейських історичних коментарях згадують і про Україну в європейському контексті. Своєрідне відлуння візиту держсекретаря США Гілларі Клінтон на пострадянський простір, як сферу відновлюваного впливу Кремля, також ще досить сильно чутне у західній пресі.

Британська «Ґардіан» у своєму редакційному коментарі згадує про продовження завоювання Англії норманами у 1066 році (битва при Гастінґсі), коли герцог Нормандії Вільгельм став королем Англії, що відкрило нову сторінку в історії Англії, як сильної європейської держави з рицарською культурою і чітким васально-ленним правом. У коментарі газети відзначено, що не так важливо, чи завойовники Вільгельма розмовляли французькою мовою (бо прийшли з французької Нормандії), бо, насправді, між арміями завойовників і англійців при Гастінґсі було набагато більше спільного, аніж того, що розділяло їх. Адже й ті й інші «були нащадками армії скандінава Ролло, котрий закріпився на берегах Сени наприкінці 9 століття. Обидві воюючі при Гастінґсі сторони були частиною норманської імперії, яка простяглася тоді зі Сходу, з тих земель, котрі нині йменуються Україною, на південь – до Сицилії і на захід – до Америки». У редакційному коментарі «Ґардіан» також зауважено об’єднавчу для Європи роль історичних норманських завоювань і наголошено, що «норманське ярмо (yoke), звичайно ж, не було ніяким не жартом (joke), але все ж нормани являли собою щось значно більше, аніж просто група французьких вояків. Та й етнічна ідентичність була для Європи такою ж складною в 11 столітті, як і в 21-му». Редакційний історичний коментар «Ґардіан» викликав десятки небайдужих коментарів читачів.

Впливова американська «Нью-Йорк Таймз» вважає, що держсекретар США Гілларі Клінтон «намагається заспокоїти сусідів Росії» тим, що «перезавантаження» «не змусить США пожертвувати своїм впливом і політикою на пострадянському просторі». Пані Клінтон використала під час цієї поїздки, як аргумент, одне із простих дипломатичних формулювань, яке вона також висловила грузинам – що Сполучені Штати можуть «одночасно йти і жувати гумку»... Американська газета тут наголошує, що «Клінтон повторювала цей аргумент як заклинання під час свого 5-денного турне Україною, Польщею, Азербайджаном, Вірменією і Грузією». «Нью-Йорк Таймз» також вважає, що терміни, які вживала під час цього візиту Гілларі Клінтон, мають особливе значення для майбутнього, бо, наприклад, «вона у дуже жорстких формулюваннях засудила російське «вторгнення і триваючу окупацію» Грузії». Це, як зауважила впливова американська газета, «зачепило за живе» навіть російського прем’єра Володимира Путіна, котрий не стримався і порадив Грузії, що, мовляв, «не варто шукати вирішення проблеми ззовні» і також піддав сумніву жорсткі слова Клінтон, зауваживши з приводу Південної Осетії: «Хтось вважає, що вона окупована, хтось же вважає, що вона визволена». «Нью-Йорк Таймз» наводить слова відомих західних експертів, котрі вважають застереження Клінтон, під час цієї поїздки пострадянським простором, проти завойовницьких тенденцій авторитаризму досить своєчасними, але, разом з тим, закликають Вашингтон до більш активної позиції. Так, відомий британський аналітик Ендрю Вілсон попереджає, що «напівавторитарна консолідація перетворилася у тенденцію у всьому регіоні. Це можна побачити в Україні і в Грузії. Чи достатньо у Сполучених Штатів впливу, щоб повернути цю тенденцію назад? Є риторичні запевнення, і це другий раунд. Спочатку було турне Байдена, а тепер візит Клінтон».

Російська «Нєзавісімая газета» вважає, що влада Віктора Януковича боїться, перед місцевими виборами у кінці жовтня, активізовувати парад суверенітетів російської мови в деяких регіонах, зокрема в Криму. І тому з Києва дають «вказівки» судам «гасити «мовну пожежу» жорсткими вердиктами, якими місцеві органи влади обвинувачують у перевищенні повноважень і порушеннях Конституції. Якраз рішення Ленінського районного суду Севастополя, яке скасовує рішення Севастопольської міськради про регіональний статус російської мови, і є одним із таких силових рішень влади. Разом з тим «Незавісімая газета» вважає, що без чітких рішень Верховної Ради справу з мовним питанням, зокрема з російською мовою та її офіційним статусом, буде й надалі складно. Видання наголошує, що відповідний законопроект Вадима Колесніченка з Партії регіонів поки що «застряг» у кулуарах парламенту. Окремі речники нинішньої влади, на кшталт Ганни Герман, сподіваються, що після місцевих виборів у партії влади набереться в парламенті 300 голосів і ось тоді, мовляв, і можна буде «підвищити статус російської мови» без проблем.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG