Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 16:23

Ван Ромпей виступає за подальшу євроінтеграцію колишніх югославських республік


Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей та президент Сербії Борис Тадич, Белград, Сербія, 5 липня 2010 року

Белград – Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей завершив дводенне турне країнами колишньої Югославії. У перебігу розмов із керівниками Сербії, Хорватії та Косова він виступив за подальшу євроінтеграцію країн регіону й нагадав, що вона обумовлена розширенням їхнього взаємного співробітництва.

Візит Германа Ван Ромпея співпав із обговоренням в Раді безпеки ООН інцидентів, які останнім часом сталися в Косові. У Косовській Митровиці 2 липня одна особа загинула і 11 отримали поранення від вибуху бомби, яку хтось кинув у сербських пікетувальників. А в понеділок 5 липня невідомий скоїв замах на Петра Мілетича, депутата сербської національності в косовському парламенті.

Ван Ромпей висловив стурбованість ескалацією насильства на півночі Косова й закликав усі сторони до відповідальності та стриманості. А основною метою його візиту було надання підтримки проєвропейським силам в регіоні.

Із республік колишньої Югославії членом Євросоюзу стала лише Словенія. Щодо країн, які тепер відвідав голова Європейської ради, Хорватія подолала найбільше перешкод на шляху до Євросоюзу. Герман Ван Ромпей під час розмов із президентом Хорватії Івом Йосиповичем та прем’єр-міністром Ядранкою Косор зазначив, що успіхів можна досягнути лише наполегливою працею. Ані він, ані його співрозмовники не говорили про можливу дату вступу Хорватії до Євросоюзу.

Коли йдеться про Сербію, то найбільшою перешкодою є те, що досі перебувають на волі обвинувачені у воєнних злочинах Ратко Младич та Ґоран Хаджич. Ще складніша ситуація з Косовом. Його незалежність визнають 22 з-поміж 27 країн Євросоюзу. Певна річ, що розмови про вступ до європейської співдружності стануть можливі лише тоді, коли всі визнають косовську державу.

Брюссель заохочує до співробітництва Белград і Приштину

Найбільшою проблемою в регіоні є відносини між Белградом і Приштиною. Офіційних відносин між Сербією й Косовом немає, оскільки Белград наполягає на тому, що Косово належить Сербії і що його парламент нелегально проголосив незалежність.

Голова Європейської ради виступив за прагматичне співробітництво сербського та косовського урядів. Оглядачі пояснюють, що європейські дипломати таким чином заохочують сторони до врегулювання окремих питань, незважаючи на те, що між ними немає офіційних контактів. Йдеться, наприклад, про вільне пересування громадян та транспортні зв’язки, про постачання електричного струму і таке інше.

Нарешті одна цікавинка: саме під час візиту Германа Ван Ромпея на сторінках регіональної преси стали обговорювати хорватську ініціативу, щоб Хорватія, Сербія та Боснія і Герцеговина висунули спільну кандидатуру на господаря чемпіонату Європи з футболу 2020 року. Президент Європейської ради не визначався з цього приводу, але всім співрозмовникам нагадував, що процес євроінтеграції безпосередньо обумовлений поглибленням співробітництва в регіоні.
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG