Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 03:15

Голова дипломатії ЄС потурає Берліну та Парижу, бо хоче звільнити спеціальних посланників?


Брюссель – До кінця цього року в Євросоюзі мають реформувати всю дипломатію. Тим часом, місії 12 спеціальних посланців об'єднаної Європи постали перед загрозою. Згідно з розпорядженням голови європейського дипломатичного корпусу Катрін Аштон, зокрема планували відкликати представників ЄС на Південному Кавказі, Молдові та інших проблемних регіонах світу. Проте, за даними дипломатичних кіл, це скорочення, яке ніби продиктоване великими державами, ймовірно, поки що відкладуть.

Щоб вирішити долю дванадцяти спеціальних посланників Євросоюзу, європейські дипломати вже збиралися тричі упродовж одного місяця. Останні дискусії, здається, нарешті привели до спільної думки: продовжити мандати цих голів місій ще принаймні на півроку.

Якщо через два тижні на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС це підтвердять, то посланець на Південному Кавказі Пітер Семнебі, у Молдові – Кальман Міжеї та їхні колеги у Македонії чи на Близькому Сході не втратять своїх посад. Таку звістку радо привітають, насамперед, у Тбілісі, де побоюються, що відкликання голови місії ЄС додасть хоробрості Росії в її політиці щодо сепаратистських регіонів Південного Кавказу.

Чому для Грузії місія ЄС є такою важливою?


«Присутність спеціального представника ЄС у регіоні діє психологічно на місцеву владу, – пояснює Ахто Лоб’якас, брюссельський оглядач Радіо Свобода. – Саме це й сталося у Грузії і саме тому вони й побоюються наслідків його відсутності. По-друге, посланники – це традиційно доволі незалежні особи, зазвичай, вихідці з невеликих європейських країн. Пітер Семнебі, наприклад, зі Швеції. Перебуваючи на Кавказі, він звітує перед 27 країнами-членами про те, що відбувається в регіоні. Його інструкції об’єктивні, а позиція доволі незалежна. Тож, якщо його посаду скоротять, то все це може зникнути».

У кулуарах європейських установ висловлюють переконання, що відсторонення 12 спеціальних посланців ЄС було ідеєю декількох великих країн. Мая Коціянчич, що є речницею верховного представника ЄС із закордонних справ, в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що нині шукають можливість інтегрувати ці спеціальні місії до так званої «Європейської служби зовнішньої дії». Мається на увазі нова дипломатична установа Європи, що передбачена Лісабонською угодою, вона має розпочати роботу з 1 січня наступного року.

Швеція, Польща, країни Балтії, Чехія та Італія наполегливо вимагають зберегти на місцях європейські місії та їх 12 голів.

Скасування місій через втрату інтересу ЄС до проблемних регіонів?


І дипломати з країн Європейського Союзу, і офіційні представники Молдови чи Грузії зазначають, що скасування посад голів місій ЄС неминуче призведе до погіршення ситуацій на місцях, особливо у конфліктних регіонах.

Із дипломатичних джерел став відомий один із аргументів голови європейської дипломатії Катрін Аштон у спробі скоротити ці місії.

Протягом дебатів із послами на останній зустрічі пані Аштон та її «права рука», британський дипломат Роберт Купер декілька разів, не вказуючи імен, натякнули, що деякі посланці заважають, бо дотримуються надто незалежних поглядів.

Як пояснюють європейські посли, це слід розуміти як ознаку занепокоєння кількох великих держав, котрі вважають, що голови місій, як-от кавказький Пітер Семнебі, заважають їхнім відносинам із Росією.

Характерно, що й саму Катрін Аштон часто піддають критиці через те, що, як кажуть у деяких європейських країнах, «надто потурає тиску з боку Берліна та Парижа».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG