Справа ймовірного блокування українською стороною проекту університету стала резонансною після двох публікацій у найтиражнішому польському видання – «Ґазеті Виборчій». Газета цитує висловлювання українського віце-прем’єра Бориса Колеснікова та речника Партії регіонів Миколи Левченка.
Ці українські політики досить критично висловлюються про дотеперішні домовленості з польською стороною щодо заснування університету в Любліні. Впливове видання підкреслило, що нині владна в Україні партія вважає проект університету «надто дорогим», а домовленості «дурними». До того ж, українські регіонали незадоволені, що спільна вища школа мала б виникнути на базі «пересічного» польського вишу.
У коментарі для «Ґазети Виборчої» Бартош Лоба, речник польського Міністерства науки та вищої школи, сказав, що його міністерство чекає на висловлення Україною її офіційної позиції.
«Це якесь непорозуміння»
Генрик Вуєц, голова Польсько-українського форуму, в коментарі для Радіо Свобода висловив своє занепокоєння. Він сподівається, що сталося якесь непорозуміння.
Вуєц вважає, що навіть якщо проект недопрацьований, не треба від нього відмовлятися. Мовляв, спільний університет – це ефективний спосіб для зближення Польщі й України, для пожвавлення наукових та економічних контактів.
Про висловлювання політиків із Партії регіонів Вуєц каже: «Мені здається, що така діяльність частини представників української влади непродумана й незрозуміла. Скажімо, закид у провінційності Любліна. Але ж візьмімо приклад Європейського університету у Франкфурті-на-Одері, де навчається німецька й польська молодь. У цьому східнонімецькому містечку, що на кордоні з Польщею, 60 тисяч мешканців. Хоч цей університет розташований у невеличкому, майже невідомому містечку, він має високий статус».
Вуєц нагадує, що університет засновується в Любліні, оскільки це найближче до України місто з кількома великими вишами.
Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі, звертає увагу на те, що список вдалих польсько-українських проектів європейського рівня не надто великий. Він вважає, що саме спільний університет міг би започаткувати нормальну співпрацю двох країн у гуманітарній сфері
«Я думаю, що сигнали про те, що українська сторона відступає від цього проекту, тривожні. Вони показують, що можна дуже легко запропастити кільканадцять років праці лідерів, інтелектуалів, державників обох країн», – каже він.
Поразка ідеї польсько-українського університету, вважає Тима, була б сигналом про те, що Україна зрікається європейського вибору. «Для Польщі цей університет потрібний, але не аж так, як для України. Я думаю, що втрати можуть бути більшими для України, але не лише для держави, а для суспільства, для молодого покоління», – наголошує голова Об’єднання українців Польщі.
На думку Петра Тими, непродумані висловлювання українських політиків щодо ідеї університету завдають шкоди іміджеві України. Мовляв, офіційний Київ реалізовує не так уже й багато масштабних європейських проектів, якими може похвалитися.
Ці українські політики досить критично висловлюються про дотеперішні домовленості з польською стороною щодо заснування університету в Любліні. Впливове видання підкреслило, що нині владна в Україні партія вважає проект університету «надто дорогим», а домовленості «дурними». До того ж, українські регіонали незадоволені, що спільна вища школа мала б виникнути на базі «пересічного» польського вишу.
У коментарі для «Ґазети Виборчої» Бартош Лоба, речник польського Міністерства науки та вищої школи, сказав, що його міністерство чекає на висловлення Україною її офіційної позиції.
«Це якесь непорозуміння»
Генрик Вуєц, голова Польсько-українського форуму, в коментарі для Радіо Свобода висловив своє занепокоєння. Він сподівається, що сталося якесь непорозуміння.
Вуєц вважає, що навіть якщо проект недопрацьований, не треба від нього відмовлятися. Мовляв, спільний університет – це ефективний спосіб для зближення Польщі й України, для пожвавлення наукових та економічних контактів.
Про висловлювання політиків із Партії регіонів Вуєц каже: «Мені здається, що така діяльність частини представників української влади непродумана й незрозуміла. Скажімо, закид у провінційності Любліна. Але ж візьмімо приклад Європейського університету у Франкфурті-на-Одері, де навчається німецька й польська молодь. У цьому східнонімецькому містечку, що на кордоні з Польщею, 60 тисяч мешканців. Хоч цей університет розташований у невеличкому, майже невідомому містечку, він має високий статус».
Вуєц нагадує, що університет засновується в Любліні, оскільки це найближче до України місто з кількома великими вишами.
Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі, звертає увагу на те, що список вдалих польсько-українських проектів європейського рівня не надто великий. Він вважає, що саме спільний університет міг би започаткувати нормальну співпрацю двох країн у гуманітарній сфері
«Я думаю, що сигнали про те, що українська сторона відступає від цього проекту, тривожні. Вони показують, що можна дуже легко запропастити кільканадцять років праці лідерів, інтелектуалів, державників обох країн», – каже він.
Поразка ідеї польсько-українського університету, вважає Тима, була б сигналом про те, що Україна зрікається європейського вибору. «Для Польщі цей університет потрібний, але не аж так, як для України. Я думаю, що втрати можуть бути більшими для України, але не лише для держави, а для суспільства, для молодого покоління», – наголошує голова Об’єднання українців Польщі.
На думку Петра Тими, непродумані висловлювання українських політиків щодо ідеї університету завдають шкоди іміджеві України. Мовляв, офіційний Київ реалізовує не так уже й багато масштабних європейських проектів, якими може похвалитися.
