Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 08:20

Щоб висунути свою кандидатуру на виборах, треба «йти на поклон до якоїсь партії, щоб вона тебе висунула», зазначив в ефірі Радіо Свобода голова Комітету виборців України Олександр Черненко, коментуючи нинішню ситуацію з проведення місцевих виборів.

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

– Закон про місцеві вибори ухвалений Верховною Радою 10 липня. Було до нього дуже багато поправок. Не всі розглянули. Частина парламенту, опозиція, навіть виходила, мовляв: ви не хочете розглядати поправки. Але Президент закону ще не підписав.

Але що ми вже маємо? Ми маємо те, що вибори будуть відбуватися за змішаною системою – за мажоритарно-пропорційною системою. Тобто, 50% за списками політичних партій і 50% за мажоритарною системою відносної більшості. Причому сільських, селищних і міських голів обиратимуть саме за мажоритарною системою…

Олександр Черненко:
Депутатів сільських і селищних рад обиратимуть також за мажоритарною системою, але в районну міську і обласну ради вже у нас є змішана система: половина обирається за партійними закритими списками, половина у мажоритарних округах. Але навіть ті депутати, які будуть в округах, висуваються партіями. І то не всіма партіями, а лише тими місцевими осередками партій, які зареєстровані не пізніше, як за рік до виборів.

Фактично це дуже дискримінаційна норма. І вона по суті нічого не міняє. Коли ми говорили, що якщо раніше органи влади у нас обиралися виключно за закритими списками, і це було погано, тому що виборці на місцях мають знати в обличчя своїх кандидатів і голосувати можуть так, як в округах, то оця змішана система з мажоритарною складовою, але висування виключно партіями, по суті нічого не міняє.

Оскільки відмінене самовисування, то ті відомі місцеві авторитети, назвімо так, популярні люди, які не хочуть зв’язуватися з партіями, зараз практично не можуть висуватися ні кандидатом в раду місцеву, ні на пост міського голови. Має бути висунення лише партіями.

– Тобто, якщо навіть є це положення, що голову сільського…

Олександр Черненко:
Сільські і селищні голови, то там передбачене самовисування. І кандидат в сільську і селищну раду.

Але якщо говоримо про міського голову і міську, районну, обласну ради, то виключно партія. І то не кожна, а лише місцевий осередок має право висунути, якщо він зареєстрований хоча б рік до виборів і більше. Якщо ж менше, приміром, півроку тому цей осередок був створений, зареєстрований офіційно, то він не має права делегувати і висувати кандидатів.

– Враховуючи заполітизованість нашого суспільства, навіть якщо, скажімо, якась місцева громада вибере того лідера, кого вона поважає, ця людина прийде працювати, наприклад, сільський голова, то може скластися ситуація, що депутати, які пройшли за закритими партійними списками, абсолютно не дадуть йому можливості реалізовувати якісь його плани.

Олександр Черненко:
Щоб висунутися, ще треба йти на поклон до якоїсь партії, щоб вона тебе висунула, і ще й намагатися через ці мажоритарні округи і списки партій хоч якусь отримати собі підтримку у місцевій раді...
Безперечно. Ми дуже ж багато мали тих конфліктів, коли, скажімо, міський голова, якого було обрано, мав підтримку мешканців громади, просто блокувалася вся його робота на рівні ради, тому що він сам обрався, а своїх однодумців, своїх соратників через ці закриті списки просто провести не зміг. І цей конфлікт між міським головою і радою був закладений ще у старій виборчій системі, то зараз це дійсно по суті нічого не міняє.

Зараз, крім того, щоб висунутися, ще треба йти на поклон до якоїсь партії, щоб вона тебе висунула, і ще й намагатися через ці мажоритарні округи і знову списки партій хоч якусь отримати собі підтримку у місцевій раді...

– Член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук звернулася до Президента з тим, щоб він не підписував цей закон про місцеві вибори до тих пір, поки не будуть внесені необхідні, на її думку, зміни.

Марина Ставнійчук
Марина Ставнійчук: Закон про місцеві вибори, який ухвалений парламентом, не створює ні належних умов для проведення виборів, не створює правил, які і за духом, і за буквою відповідають положенням Конституції України, зокрема в частині проведення вільних виборів, і за строками, в які пропонується провести цю виборчу кампанію.

Ніколи ті, хто не мають адміністративного ресурсу, не будуть в рівних умовах по жодній із процедур: ні по процедурі формування територіальних округів для висування кандидатів, ні по процедурі формування виборчих комісій, ні по процедурі самого висування кандидатів. Ніколи не будуть в рівних умовах з тими, хто володіє адміністративним ресурсом сьогодні в державі!

Ніколи ті, хто не мають адміністративного ресурсу, не будуть в рівних умовах з тими, хто володіє адміністративним ресурсом сьогодні в державі!
З огляду на це є всі підстави сьогодні говорити про те, що навряд чи цей закон є об’єктивним і справедливим, яким повинен бути виборчий закон. Навряд чи цей закон буде таким, який може бути сприйнятий як суспільством, так і політичними партіями, так і кандидатами, які збираються балотуватися на цих виборах.

Безумовно, крім всього іншого, якщо цей закон не буде доопрацьований парламентом, він взагалі не дасть змоги провести виборчу кампанію. Він повинен бути суттєво доопрацьований.

Саме з огляду на це, я як член Венеціанської комісії, звернулася до Президента України не підписувати у тому вигляді, в якому сьогодні прийнятий парламентом закон про місцеві вибори, а звернутися до парламенту з вимогою суттєво його доопрацювати як по питаннях відповідності Конституції України, його положень, так і по питаннях створення рівних і вільних умов для балотування на місцевих виборах.

Зрештою, Україна за останні роки добилася достатньо високого рівня демократії. І цей закон про місцеві вибори створює умови для того, щоб ми не рухалися вперед, а відкотилися як мінімум років 10 назад.

– У чому там полягають головні проблеми?

Марина Ставнійчук:
Закон закладає вже навіть на рівні самого законодавчого регулювання механізм проведення виборів з порушенням. І суспільство, і суб’єкти виборчого процесу повинні це проковтнути.
Декілька груп проблем є.

Перші проблеми зв’язані з неконституційністю безпосередньо, прямою неконституційністю окремих положень закону, зокрема й в обмеженні права брати участь у місцевих виборах. Оскільки закон для певних категорій осіб, я маю на увазі військовослужбовців, осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, скажімо, і не обов’язково за вчинення серйозних кримінальних злочинів, а й за менш значимі злочини перебувають у місцях позбавлення волі, то всі ці категорії осіб за цим законом не вважаються членами територіальної громади і не мають відповідно права брати участь у місцевих виборах.

Не цьому закону визначати, хто є членом територіальної громади, тим більше не повинен закон про вибори обмежувати наявні конституційні права і межі для громадян брати участь у виборах.

Інша група проблем пов’язана з тим, що строки, в які пропонується провести виборчу кампанію загальнонаціональну, не в одному з округів чи не в 10, не в 20, а загальнонаціональну (!) кампанію по місцевих виборах, за своєю технологією Україна не готова до загальнонаціональної кампанії проведення у такі строки.

Приведу буквально простий приклад. ЦВК повинна за 4 дні опрацювати подання щодо створення майже 700 ТВК аж до районних. За 4 дні вони повинні сформувати, а це практично тисячі подань, сотні подань щодо кандидатур.

Чітко зрозуміло, що немає механізму, скажімо, виправлення документів при розгляді їх у ЦВК. Зате є механізм, коли, скажімо, документи не відповідають закону, комісія не враховує ці документи при формуванні ТВК на місцевих виборах. Це означає, що реально буде включений механізм відсторонення небажаних суб’єктів від формування організаторів виборів.

Ті ж комісії, які повинні бути створенні, до прикладу, ЦВК в загальному порядку повинні не пізніше, як на другий день зібратися на засідання. Як правило, ЦВК утворює виборчі комісії в останній день строку, передбаченого для утворення цих комісій. Зрозуміло, що маса подань, зрозуміло, що не існує автоматизованої системи на місцеві вибори в ЦВК.

Це буде складний обрахунок. Є тут об’єктивні чинники. Це буде складна процедура і складний обрахунок. Абсолютно очевидно, що це буде зроблено в останній день.

На наступний день майже 700 комісій по всій Україні повинні зібратися. Я вам скажу: це не реально. Це говорить про те, що закон закладає вже навіть на рівні самого законодавчого регулювання механізм проведення виборів з порушенням. І суспільство, і суб’єкти виборчого процесу повинні це проковтнути.

– Якщо, скажімо, Президент проігнорує і цей факт, і те, власне, що і Ви зверталися, і ще інші, бо є багато заяв, і підпише цей закон, що, на Вашу думку, може зробити конкретний виборець, і що можуть зробити ті політичні сили, які хотіли б взяти нормально участь у нормальних виборах, поборотися у місцеве самоврядування?

Марина Ставнійчук:
Нормальних умов для перебігу виборчого процесу не створено і не буде створено. Виборцям я хотіла б побажати одного: перестати голосувати за 10, 20, 50 гривень, перестати голосувати «за гречку». Треба вчитися політичній культурі суспільству – нікуди не дінешся.
Зрозуміло, що здаватися у будь-якій ситуації – це найгірший варіант. Зрозуміло, що ті політичні сили, які мають намір брати участь у виборах, повинні це зробити.

Для мене зрозуміло, що нормальних умов для перебігу виборчого процесу не створено і не буде створено. Разом з тим зрозуміло, що в такому політичному екстримі повинні політичні партії брати участь і все-таки боротися і не здаватися в цій позиції.

А виборцям я хотіла б побажати одного: перестати голосувати за 10, 20, 50 гривень, перестати голосувати «за гречку», уважно приглядатися, за кого вони голосують, які надії покладають на ті чи інші політичні сили і подивитися, як ті політичні сили виконують свої зобов’язання, які вони дають виборцям перед тим, як вони за них голосують.

Йдуть на вибори, обіцяють одне, обіцяють на парламентському рівні, на президентському рівні підвищити зарплати, пенсії, знизити ціни на газ, через декілька місяців здають країну в колонію і підвищують ціни на газ, не підвищують пенсії і таке інше. Треба вчитися політичній культурі суспільству – нікуди не дінешся.

– Пане Черненко, скажіть, будь ласка, що робити виборцям?

Олександр Черненко:
По цьому закону необов’язково кандидатам публікувати і здавати при реєстрації свою програму, фактично цієї програми може і не бути. Тому виборцям буде дуже важко взагалі розібратися, хто з чим ішов і хто що пропонує. Будуть тільки прізвища і обличчя.

Необов’язково навіть публікувати фотографії на цих плакатах, які на дільницях, де будуть списки. Тобто, виборцю буде дуже важко розібратися. Це перше.

– Тобто, головний орієнтир буде політична сила?

Олександр Черненко:
Політична сила. Ну і звичайно, треба дивитися, хто ця людина і що за ним стоїть.

Наступне – це по процедурах, що буде важко виборцю. Дуже мало часу відводиться на перевірку списків виборців на дільницях – 9 днів. Відколи ці списки лягають на дільниці, члени дільничних комісій мають розіслати запрошення.

– Куди і коли йти?

Олександр Черненко:
Уже зараз треба йти в органи ведення реєстру (це при райдержадміністраціях) і уточняти, особливо тим, хто мав проблеми на президентських виборах.
Уже зараз треба йти в органи ведення реєстру (це при райдержадміністраціях) і уточняти, особливо тим, хто мав проблеми на президентських виборах і яких нібито внесли на папір на президентських виборах. Не факт, що вони потрапили в електронну базу даних. Тому до того, як списки ляжуть на дільниці, а це фактично до кінця жовтня, йти лише в органи ведення реєстру і уточняти.

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG