Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 02:22

Альтернатива дорогому газу. Чи зважає промисловість на його подорожчання?


Київ – Підвищення цін на газ для промисловості спонукало українські підприємства звернути увагу на альтернативні види енергії та застосування енергозберігальних технологій. Металургійні комбінати, які є одними із найбільших споживачів газу, почали скорочувати його використання та переходити на вугілля. Те ж саме стосується і цементних заводів. Проте, на думку експертів, поки що це носить локальний характер і не впливає на загальний стан економіки.

Від початку місяця газ для промисловості подорожчав. Національна комісія з регулювання електроенергетики збільшила граничний рівень цін на майже 10 відсотків. У результаті вартість газу для промисловості зросла з 2,62 тисячі гривень до 2,88 за тисячу кубометрів. До того ж, це вже друге підвищення цін на газ для промисловості від початку року. На третій квартал уряд скасував діючі з листопада 2008 року пільги для металургійних та хімічних підприємств, і тоді вартість для них підвищилася на майже 23 відсотки – до 2,62 тисячі гривень за тисячу кубів.

«Підвищення цін на газ для промисловості може призвести до безповоротної втрати конкурентоспроможності металургійної та хімічної промисловості», – заявляє керівник парламентського комітету із питань промислової та регуляторної політики Наталія Королевська. Самі ж підприємці ще не підрахували, як подорожчання газу вплине на промисловість.

Скорочення газу чи перехід на вугілля?

Як повідомив Радіо Свобода директор Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча Володимир Бойко, поки що ведуться підрахунки. Утім, зважаючи на подорожчання газу, каже Бойко, підприємство почало скорочувати його споживання. У порівнянні з радянськими часами, меткомбінат вже скоротив споживання блакитного палива вдвічі, і планує продовжити скорочення. Окрім цього, зазначає Володимир Бойко, зараз ведеться будівництво заводу із переробки вугілля на пил, що дозволить замінити газ вугіллям.

«У радянські часи при такому ж виробництві ми використовували 240 тисяч кубів за годину природного газу. Зараз використовуємо 120. Використання скоротили вдвічі при тому ж виробництві. І ще потрібно скоротити десь на 40 відсотків, – говорить Бойко. – Також ми почали переходити на пиловугільне обдування. Тобто, потрібно забрати природний газ із доменних печей і перейти на вугільний пил. Зараз ведеться будівництво заводу».

Переходити з газу на вугілля почали і цементні заводи. У середньому, за підрахунками цементників, це може дозволити скоротити енерговитрати вдвічі. До того ж, за словами Оксани Черненко – аналітика з продажу та маркетингу компанії «Dyckerhoff Україна», якій належать три цементних заводи, на відміну від газового, ринок вугілля є конкурентним.

«Це є повністю конкурентний ринок, на якому утворюється повністю конкурентна ціна. Немає залежності ні від політичних, ні від будь-яких інших зовнішніх факторів. Це знижує ризики», – зазначає пані Черненко.

Попри те, що використання вугілля більше забруднює навколишнє середовище, ніж газ, промисловці запевняють, що новітні технології дозволяють тримати шкідливі викиди у нормі.

Українська економіка залишається енергозатратною


Але, як зазначає президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, застосування енергозберігаючих технологій та альтернативних енергоносіїв поки що носить локальний характер.

«Цементники знову повернулися до вугілля. А металурги – до програми використання коксу. Більш бережливими стали й інші користувачі газу. Але поки що це локальні та не дуже значні зміни. У цілому вони не впливають на економіку», – говорить Тодійчук.

Загалом же, наголошують експерти, збереження низьких цін на газ для промисловості впродовж багатьох років призвело до нераціонального його використання. Українська економіка залишається однією із найбільш енергозатратних у Європі. Для прикладу, Україна споживає у понад 6 разів газу більше, ніж Німеччина.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG