Вона прожила в США понад півтора десятиліття. Україну покинула разом з тренером одразу ж після зимової Олімпіади-94, яка стала для неї зоряною. 16-тирічна Оксана Баюл у Ліллехаммері виборола «золото» в жіночому одиночному катанні. Потім у США вона не тільки тренувалась, а й брала участь у льодових шоу, сама їх організовувала, налагодила випуск власної лінії спортивного одягу.
Про життя в Америці, де, як писала преса, вона певний час мала проблеми з алкоголем, пані Баюл говорить неохоче. Більше – про плани в Україні. Наразі на ковзанках рідного Дніпропетровська, а також Одеси, Харкова, Києва та інших міст із колись потужними фігуристськими школами вона відшукує талановитих дітей. З ними має намір серйозно займатись.
«Я зможу і я хочу, це моя мрія – передати свій досвід дітям. Хочу стати для молодого покоління прикладом того, що можна чогось досягти, стати олімпійським чемпіоном, якщо ти дуже цього хочеш. Однак я не сама цього досягла, у мене була ціла гвардія людей, які допомагали», – розповідає фігуристка.
Спершу – робота з дітьми, потім – шоу
Оксана Баюл запевняє: про бізнес на фігурному катанні наразі не йдеться. Сподівається, що її тренерські починання підтримає профільне міністерство, і діти зможуть тренуватись безкоштовно, як свого часу вона сама. В Україні збирається жити на українські прибутки, заробляти на життя власне спортом і не брати участі в жодному льодовому шоу.
«Спершу треба виховати спортсменів, а потім уже створювати шоу. Моє завдання в Україні – не займатись шоу-бізнесом. Хочу бути просто сама собою. Звання заслуженого майстра спорту дасть дві з половиною тисячі гривень на місяць. Плюс мені ще присвоєна пожиттєва пенсія», – ділиться спортсменка.
В 33 роки Оксана Баюл сяде за студентську лаву
Наразі фігуристка відновлює втрачені документи про свої здобутки в Україні, зокрема, про звання заслуженого майстра спорту. Квартиру в Одесі, отриману за Олімпіаду, хоче поміняти на житло в Києві. Днями вона стала студенткою заочного відділення столичного педуніверситету ім. Драгоманова. Майбутній фах – тренер. А втім, перші кроки в тренерській роботі вже зроблені – зараз вона дає майстер-класи юним українським фігуристкам. Розпочала з Дніпропетровська, адже до рідного міста, каже, має особливий сентимент.
«Тут, в душі у мене, Дніпропетровськ, спогади. Як я малою поспішала на трамвай, а він був переповнений, і я виходила на стартову пряму і бігла з прискоренням, бо не можна було спізнюватись на тренування. Потім школа, інтернат олімпійського резерву… Батьківщина тут моя, і добре мені тут», – каже Оксана Баюл.
На запитання про особисте життя як мотив повернення в Україну Оксана Баюл тільки посміхається: усе особисте, каже, зараз – це робота, зранку до ночі. Найбільша ж мрія, яку сподівається втілити на батьківщині, – школа олімпійського резерву Оксани Баюл.
Довідка: Оксана Баюл (народилася 16 листопада 1977 року в Дніпропетровську) – українська спортсменка-фігуристка. Перша й досі єдина олімпійська чемпіонка незалежної України в зимових видах спорту (Ліллехаммер, 1994). Срібний призер чемпіонату Європи (1993), чемпіонка світу (1994). З 1995 року працювала у США за контрактом у Лас-Вегасі. Залишивши спорт, займалась бізнесом. Опублікувала кілька книг про свій спортивний шлях.
Про життя в Америці, де, як писала преса, вона певний час мала проблеми з алкоголем, пані Баюл говорить неохоче. Більше – про плани в Україні. Наразі на ковзанках рідного Дніпропетровська, а також Одеси, Харкова, Києва та інших міст із колись потужними фігуристськими школами вона відшукує талановитих дітей. З ними має намір серйозно займатись.
«Я зможу і я хочу, це моя мрія – передати свій досвід дітям. Хочу стати для молодого покоління прикладом того, що можна чогось досягти, стати олімпійським чемпіоном, якщо ти дуже цього хочеш. Однак я не сама цього досягла, у мене була ціла гвардія людей, які допомагали», – розповідає фігуристка.
Спершу – робота з дітьми, потім – шоу
Оксана Баюл запевняє: про бізнес на фігурному катанні наразі не йдеться. Сподівається, що її тренерські починання підтримає профільне міністерство, і діти зможуть тренуватись безкоштовно, як свого часу вона сама. В Україні збирається жити на українські прибутки, заробляти на життя власне спортом і не брати участі в жодному льодовому шоу.
«Спершу треба виховати спортсменів, а потім уже створювати шоу. Моє завдання в Україні – не займатись шоу-бізнесом. Хочу бути просто сама собою. Звання заслуженого майстра спорту дасть дві з половиною тисячі гривень на місяць. Плюс мені ще присвоєна пожиттєва пенсія», – ділиться спортсменка.
В 33 роки Оксана Баюл сяде за студентську лаву
Наразі фігуристка відновлює втрачені документи про свої здобутки в Україні, зокрема, про звання заслуженого майстра спорту. Квартиру в Одесі, отриману за Олімпіаду, хоче поміняти на житло в Києві. Днями вона стала студенткою заочного відділення столичного педуніверситету ім. Драгоманова. Майбутній фах – тренер. А втім, перші кроки в тренерській роботі вже зроблені – зараз вона дає майстер-класи юним українським фігуристкам. Розпочала з Дніпропетровська, адже до рідного міста, каже, має особливий сентимент.
«Тут, в душі у мене, Дніпропетровськ, спогади. Як я малою поспішала на трамвай, а він був переповнений, і я виходила на стартову пряму і бігла з прискоренням, бо не можна було спізнюватись на тренування. Потім школа, інтернат олімпійського резерву… Батьківщина тут моя, і добре мені тут», – каже Оксана Баюл.
На запитання про особисте життя як мотив повернення в Україну Оксана Баюл тільки посміхається: усе особисте, каже, зараз – це робота, зранку до ночі. Найбільша ж мрія, яку сподівається втілити на батьківщині, – школа олімпійського резерву Оксани Баюл.
Довідка: Оксана Баюл (народилася 16 листопада 1977 року в Дніпропетровську) – українська спортсменка-фігуристка. Перша й досі єдина олімпійська чемпіонка незалежної України в зимових видах спорту (Ліллехаммер, 1994). Срібний призер чемпіонату Європи (1993), чемпіонка світу (1994). З 1995 року працювала у США за контрактом у Лас-Вегасі. Залишивши спорт, займалась бізнесом. Опублікувала кілька книг про свій спортивний шлях.
