До стендів із вишиванками дістатися майже неможливо – величезним попитом користується в одеситів та туристів українське національне вбрання. Майстрині з численних регіонів країни не встигають відповідати на питання журналістів, адже треба розповісти гостям ярмарку про чергову сорочку.
Більш того, одесити скористалися рідкісною можливістю продемонструвати свої родинні вишиванки, яким подекуди більше, ніж півстоліття.
Пані Наталя, власниця такої сорочки, розповідає враження від фестивалю: «Я іду і от кажу чоловіку, що це прекрасно. Минулого року менше людей виставляли свої роботи. А ось вдруге бачимо, що все збільшується, Слава Богу».
Гончарі та музики фестивалю
Відвідувачі «Вишиванкового фестивалю» мали змогу познайомитися не тільки з вбранням, а й з історичними предметами побуту українців. Майстерно виготовлені глиняні глечики, іграшки та посуд із Уманського краю привезла до Одеси Анжела Драч.
«Це ручне ліплення. Ось традиційна іграшка Уманщини, чорна, смолена. Форма дотримана ще з бабки-прабабки – хто-зна яких часів. І до наших часів вони форму не змінювали. Часом хтось бачить мою іграшку і каже: «В дитинстві в нас такі були!» – розповідає вона.
Музичним фоном для всіх гостей фестивалю стала чарівна кобзарська музика та співи музик-бандуристів. Одесит Олекса Губський, який уже багато років захоплюється бандурою, розповідає історію свого інструменту: «Це старосвітська кобза, вересаївська. Дуже старий архаїчний інструмент. Лише зусиллями української інтелігенції цей інструмент на початку ХХ століття був відроджений».
Прапор піднявся Потьомкінськими сходами
Найважливішою подією першого дня фестивалю стало урочисте піднесення українського прапора вгору Потьомкінськими сходами. Півсотні волонтерів під звуки козацького маршу підняли до гостей фестивалю величезне полотно, щоб разом із усіма заспівати державний гімн та народні пісні.
Ірина Чиркіна, волонтерка, розповідає про свої відчуття під час піднесення прапора сходами: «Це було дійсно неперевершено, бо прапор великий, його було важко тримати. Це наче наша країна, потужна країна, в якої дійсно є майбутнє».
Святкування Дня Незалежності триватиме кілька днів. У програмі фестивалю – змагання з поїдання вареників, перегляд українських фільмів просто неба, літературні читання. Цими днями ніхто не залишить Приморський бульвар без синьо-жовтої стрічки на грудях.
Більш того, одесити скористалися рідкісною можливістю продемонструвати свої родинні вишиванки, яким подекуди більше, ніж півстоліття.
Пані Наталя, власниця такої сорочки, розповідає враження від фестивалю: «Я іду і от кажу чоловіку, що це прекрасно. Минулого року менше людей виставляли свої роботи. А ось вдруге бачимо, що все збільшується, Слава Богу».
Гончарі та музики фестивалю
Відвідувачі «Вишиванкового фестивалю» мали змогу познайомитися не тільки з вбранням, а й з історичними предметами побуту українців. Майстерно виготовлені глиняні глечики, іграшки та посуд із Уманського краю привезла до Одеси Анжела Драч.
«Це ручне ліплення. Ось традиційна іграшка Уманщини, чорна, смолена. Форма дотримана ще з бабки-прабабки – хто-зна яких часів. І до наших часів вони форму не змінювали. Часом хтось бачить мою іграшку і каже: «В дитинстві в нас такі були!» – розповідає вона.
Музичним фоном для всіх гостей фестивалю стала чарівна кобзарська музика та співи музик-бандуристів. Одесит Олекса Губський, який уже багато років захоплюється бандурою, розповідає історію свого інструменту: «Це старосвітська кобза, вересаївська. Дуже старий архаїчний інструмент. Лише зусиллями української інтелігенції цей інструмент на початку ХХ століття був відроджений».
Прапор піднявся Потьомкінськими сходами
Найважливішою подією першого дня фестивалю стало урочисте піднесення українського прапора вгору Потьомкінськими сходами. Півсотні волонтерів під звуки козацького маршу підняли до гостей фестивалю величезне полотно, щоб разом із усіма заспівати державний гімн та народні пісні.
Ірина Чиркіна, волонтерка, розповідає про свої відчуття під час піднесення прапора сходами: «Це було дійсно неперевершено, бо прапор великий, його було важко тримати. Це наче наша країна, потужна країна, в якої дійсно є майбутнє».
Святкування Дня Незалежності триватиме кілька днів. У програмі фестивалю – змагання з поїдання вареників, перегляд українських фільмів просто неба, літературні читання. Цими днями ніхто не залишить Приморський бульвар без синьо-жовтої стрічки на грудях.
