Доступність посилання

ТОП новини

Зміни змін. Місцеві вибори і пропозиції Президента


Ольга Боднар
Ольга Боднар

Ольга Боднар, народний депутат (БЮТ), перший заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і Ростислав Павленко, директор Школи політичної аналітики при НаУКМА про виборче законодавство

- Цей день дав два інформаційні приводи для цієї розмови. Перший – Президент зустрівся із представниками парламентської коаліції , які схвалили його бажання змінити закон про місцеві вибори. Одразу надійшло підтвердження від прес-служби Верховної Ради, що необхідну кількість підписів зберуть, і 30 серпня з цього приводу відбудеться позачергове засідання парламенту. І це при тому, що йдеться про закон, який створила і за який проголосувала саме нова коаліція, і який, попри гостру критику опозиції та експертів, Віктор Янукович підписав.

Другим приводом для розмови стало звернення Київради до парламенту з проханням погодити ліквідацію столичних районних.
Тож спочатку про зміни до вже зміненого закону про місцеві вибори.

Чому саме зараз Президент України ініціює зміни до закону, який так швидко ухвалила саме коаліція?

Ольга Боднар:
Розуміючи, що без цих змін вони не здатні ніяким чином отримати золоту картку в місцевих радах, вони вирішили підіграти тим політичним силам, які є кишеньковими сателітами. Я маю на увазі «Фронт змін», і «Сильну Україну» пана Тігіпка і інші. Якщо так буде продовжуватися, виборів не буде взагалі, Київ буде жити поза виборчою системою і без місцевого самоврядування.
Я думаю, що це пов’язане з тим, що чим ближче до виборів, тим більше теперішня владна команда розуміє, що отримати козирну карту й керувати місцевою владою, а відповідно мати «повний блокнот», тобто усю владу під одним керівництвом неможливо.

Спочатку вони відмінили вибори 30 травня, потім швиденько придумали нові правила виборів і пообіцяли зробити так, що ми Україну не впізнаємо. Я боюся, що ми її реально не впізнаємо. Решта демократії зникає просто на очах.

А чого вони хочуть досягти новими змінами? Розуміючи, що без цих змін вони не здатні ніяким чином отримати золоту картку в місцевих радах, вони вирішили підіграти тим політичним силам, які є кишеньковими сателітами. Я маю на увазі «Фронт змін», і «Сильну Україну» пана Тігіпка і інші.

Скасувавши необхідність існування партійних осередків політичної сили мінімум за 365 днів до виболів – партія влади таким чином розширює собі можливість здобути більшість на місцях, де ці вибори звісно відбудуться.
Бо в Києві, якщо так буде продовжуватися, виборів не буде взагалі, Київ буде жити поза виборчою системою і без місцевого самоврядування.

Я щойно з комітету, тому можу сказати, що додатково до закону про вибори хотять внести наступні зміни. По-перше, дозволити маленьким партіям, які практично за день до виборів зареєструються, брати участь у виборах, друге – змінити систему формування виборчих комісій…

– Опозиція, до речі, дружно критикувала прописаний новим законом спосіб формування територіальних виборчих комісій...

Ольга Боднар:
Ніяким чином вони не переймаються тим, щоб дозволити взяти участь у виборах блокам.
Так. І це зараз, як солодка цукерка. Але ця цукерка ніяким чином не підсолодить ту гірку ситуацію, в якій опинилася українська демократія.

Ніяким чином вони не переймаються тим, щоб дозволити взяти участь у виборах блокам.
І ще одна така умовна цукерка – це дозволити самовисування. От і все.

Ростислав Павленко
– Пане Павленко, Вам ця ситуація не нагадує ситуацію з Податковим кодексом. Спочатку його уряд запропонував, а потім Президент його запропонував змінити. Може, це така тактика?

Ростислав Павленко:
Місцевих впливових людей і людей, чия думка важить для громади, переконують або вступати до Партії регіонів, або всіляко виявляти лояльність до неї.
У мене таке враження, що влада зараз запустила такий собі «план Б» щодо місцевих виборів щонайменш, оскільки планувалося, що переможним маршем пройде Партія регіонів по всій країні, збільшуючи своє представництво в радах.

Я думаю, що ні для кого не секрет, повідомлення з дуже багатьох областей України про це йдуть, що місцевих впливових людей і людей, чия думка важить для громади, м’яко кажучи, переконують або вступати до Партії регіонів, або всіляко виявляти лояльність до неї. Відтак оцим масивним бульдозером мала бути забезпечена вся владна вертикаль включно з місцевими радами.

Але ми бачимо соціологію, бачимо, що попередні 5 років для громадян все-таки мали значення, громадяни думають, громадяни оцінюють те, що відбувається зараз, мають можливість порівняти з тим, що було раніше. І якщо на початок літа соціологи фіксували ледь не понад 40% підтримки Партії регіонів, а зараз, якщо я не помиляюся, вже йдеться про 30% з чіткою тенденцією зниження. А далі будуть тарифи, а далі ще люди повернуться з відпусток і оцінять ситуацію, що називається, в повній мірі і побачать, що відбувається, то переможного маршу може й не вийти.

– І губернатори, мабуть, дали інформацію з регіонів, що ситуація не зовсім така, яка могла б задовольнити центральну владу?

Ростислав Павленко:
Абсолютно точно. Не така райдужна, як на це могли сподіватися. Тому було запущено «план Б».

Справді викидається кілька «солодких цукерок», відкриваються ворота для того, щоб йшли позапартійні. Дуже модно так йти, нібито не бути пов’язаним з жодною партією.

– Але загалом ці зміни зроблять кращим закон про вибори?

Ростислав Павленко:
Є ціла низка технічних питань, в яких, як то кажуть, і ховається диявол, які дозволятимуть і комісіям проводити маніпуляції.
Це як зміна певного риштування на фасаді без якихось докорінних змін. Насправді відкривається можливість для того, щоб проводити різні сателіти для партії влади, і зовсім не міняються принципові положення, які стосуються того, як проводиться голосування, які права спостерігачів, наскільки є чи не є суперечливими процедури.

А юристи дуже активно критикували закон саме в юридичних деталях, в юридичній техніці. Тобто, крім тих політичних речей, про які ми всі говоримо щодо заборони блокуватися на виборах, щодо тих речей, які будуть скасовані, от щодо вимог до партії бути зареєстрованими, є ціла низка технічних питань, в яких, як-то кажуть, і ховається диявол, які дозволятимуть і комісіям проводити маніпуляції і таке інше. Цих норм, на жаль, наскільки я розумію, зміни не торкнулися. Тому це лише про людське око зміни.

– Отож, панове, підсумуємо. Чи вважаєте ви, що зміни, які запропонував Президент України щодо закону про місцеві вибори, дадуть можливість покращити саму процедуру виборів і забезпечити відкритість, демократичність цих виборів, волевиявлення людей у регіонах?

Ольга Боднар:
Ці зміни йдуть на користь тільки тій політичній силі, яка їх ініціює. Це не є користю ні для демократії, ні для громадян України, ні для результатів волевиявлення.
Оскільки ця ініціатива не знизу, не зсередини України, а від однієї окремої політичної сили, яка зараз при владі, я можу стверджувати, що ці зміни йдуть на користь тільки тій політичній силі, яка їх ініціює. На жаль, це не є користю ні для демократії, ні для громадян України, ні для результатів того волевиявлення, яке насправді…, тобто громадяни будуть намагатися щось там робити, але вибори Президента нам показали, як це просто обійти.

Ростислав Павленко: Я підтримую думку, що була тут висловлена. На жаль, ці зміни не покращать закон і не покращать умови проведення виборів.

– Пані Боднар, що можна зробити задля того, щоб волевиявлення громадян справді можна було підтримати тими партіями, які не входять, скажімо, у правлячу коаліцію?

Ольга Боднар:
Можна зробити? Можна зробити те, що пропонує Тимошенко або Луценко: об’єднатися.
У нас зараз буде дуже складна ситуація. Внесення цих змін призведе до того, що жоден із реальних конкурентів для Партії регіонів не подасться на виборчий процес, подадуться тільки ті, хто будуть працювати в площині опозиції. Я вже їх називала. Це і «Фронт змін», і «Сильна Україна», і таке інше.

Тобто, що можна зробити? Можна зробити те, що пропонує Тимошенко або Луценко: об’єднатися. Можна. І ми готові поступитися, зробити якісь спільні списки, але з тією умовою, щоб нам не було потім соромно за те, що ці списки… кудись там побігли, зробили нові, а ми несемо відповідальність, тому що під нашим гаслом. Але якимось чином треба об’єднуватися опозиції.

На сьогодні скільки українців, стільки й гетьманів. Як серед юристів кажуть. Знаєте? Два юристи – три думки. Так от це приблизно й серед опозиції. На жаль, ота хвороба, яка закладена була й підтримується теперішньою владою, спрацьовує. Чи там ті гроші спрацьовують, чи якісь там цукерки чи інше, чи, може, залякування. Не знаю. Але зараз грає і замовляє музику одна політична сила – Партія регіонів.

– Чи має БЮТ достатню кількість людей, які зможуть піти працювати у комісії, які зможуть спостерігати за процесом виборів? Чи можете Ви запевнити, що у вас є необхідний ресурс на місцях для цього?

Ольга Боднар:
Одна «Батьківщина» в даному випадку – це один у полі не воїн. Справа в тім, що українцям давно треба зрозуміти, що треба жити не в суспільстві споживачів, а в суспільстві громадян.

– Це теза Віктора Ющенка.

Ольга Боднар:
Значить, я його, не думаючи, процитувала, або він її у мене вкрав. Не знаю.

Я думаю, що кожен свідомий громадянин і українець повинен так і думати. Я Єльцина цитую, до речі. Коли ти прокинувся вранці, подумай: що ти зробив для України?

На жаль, одна «Батьківщина» в даній ситуації виграти не може. Потрібна активна підтримка громадян і інших політичних сил, які розуміють, до чого може призвести загравання з теперішньою владою.

На жаль, у законі дуже погано прописана система спостерігачів, журналістам буде обрізано все, що можна: і крила, і все, все, все. Тому на сьогодні, я вважаю, що м’яч має бути на стороні свідомості громадян в першу чергу. А «Батьківщина» вже буде докладати всіх зусиль для того, щоб підтримати їх у цьому напрямку.

– Київрада звернулася сьогодні до парламенту з приводу ліквідації районних рад. Панове, звідки виросло це рішення? Для чого воно потрібне Київраді, наприклад?

Ростислав Павленко:
Р
У Києві саме на рівні районних рад могло б бути зміцнення позицій опозиційних сил. Ліквідовуючи представництво на районному рівні, Партія регіонів все замикає на Київраду, стабілізує для себе ситуацію в місті.
іч у тім, що місто Київ є дуже потужним виборчим округом сам собою. Людей багато, причому люди більше слідкують за політикою, мають свою думку, і в цьому місті позиція партії влади, м’яко кажучи, не найкраща.

Не буду зараз коментувати рішення КСУ. Але у Києві саме на рівні районних рад могло б бути зміцнення позицій опозиційних сил. Відтак, втративши місто Київ великою мірою, Партія регіонів відчула б досить серйозний тиск.

Тепер цілком може вийти ситуація, що, ліквідовуючи представництво на районному рівні, Партія регіонів все замикає на нині чинну Київраду, де далі будуть проводитися всі рішення: господарські, майнові без щонайменшого впливу на ці питання з боку громади і таким чином фактично стабілізує для себе ситуацію в місті, позбавляючи при цьому представництва без перебільшення мільйонів людей.

Це при тому, що кожен район міста Києва навіть за кількістю населення дорівнює деяким обласним, районним центрам. Виходить, що ці люди безпосереднього представництва позбавлені на догоду швидкоплинним інтересам нині чинної влади.

– Ініціатором внесення на розгляд Київради цього рішення виступив в.о. голови КМДА Олександр Попов.

Звернення опирається на рішення КСУ від 2001 року, який пояснив, що районні ради не є обов’язковою складовою системою місцевого самоврядування в Києві. Також у пояснювальній записці до звернення йдеться про те, що метою ухвалення цього рішення є ініціювання «розгляду парламентом вдосконалення наявного правового статусу місцевого самоврядування у Києві». Мовляв, все не так, як треба й треба трошки змінити.

Ольга Боднар:
Ліквідувавши райради в місті Києві – вони ліквідовують фактично райони, не питаючи про це громаду. Таким чином вони розчищають собі поле в Києві і отримають повноцінну владу, здійснивши, я вважаю, державний переворот в Україні.
Я щойно звідти. І на моїх очах просто відбувалася повна узурпація влади Партією регіонів. Вони розуміють, що без того, щоб ліквідувати райони, а я можу стверджувати, що, ліквідувавши райради в місті Києві, вони ліквідовують фактично райони, не питаючи про це громаду. Таким чином вони розчищають собі поле в Києві і отримають повноцінну владу, здійснивши, я вважаю, державний переворот в Україні. Тому що якщо ми зараз поцікавимося рейтингом цієї політичної сили або тих політичних сил, які сьогодні здійснили цей переворот, то насправді у них там 0,00% підтримки киян.

Розуміючи це і розуміючи, що навіть, якщо вони внесуть зміни до закону про місцеві вибори, отримавши підтримку свої партій-сателітів, вони однак не отримають ту золоту картку по районах. Вони прийшли до висновку, що їм взагалі простіше скасувати районні ради як факт.

Чи є це корисним для киян? Я скажу, що це є шкідливим не лише для киян, а взагалі для країни в цілому. Чому? Тому що це «обкатка» одного зі способів захопити владу. Спочатку в одному (найбільшому) населеному пункті,а потім, уже обкатавши цей процес, можна вже йти в інших районах саме за такою схемою.

Що ми маємо на сьогодні? Ми маємо рішення КСУ, яке начебто продовжує каденцію міської влади. Друге рішення КСУ, яке, власне, й не заперечує проведення виборів місцевої влади і мера зараз, але про це вони категорично відмовляються говорити. На цьому вони не акцентують увагу і не дадуть провести киянам навіть вибори в міськраду і навіть мера.

– Ще є колізія з позачерговими виборами міського голови.

Ольга Боднар:
І не тільки. І внесенням змін до Конституції України. От які частково визнані конституційними КСУ, то якраз у них і записано, що вони не заперечують проти того, щоб все ж таки вивести на одну фінішну і місцеві вибори, і в місті Києві…

– Тобто, якщо хочете, проводьте.

Ольга Боднар:
Скасовуючи районні ради в місті Києві, вони фактично скасували райони в місті Києві!
Так. Вони зараз це поклали на Верховну Раду, а Верховна Рада грає у дудку Партії регіонів.

І що ми маємо зараз? Ті, хто це радить робити Президенту з його командою, погано читають закони. На сьогодні, скасовуючи районні ради в місті Києві, вони фактично скасували райони в місті Києві!

Уявіть собі, фактично в місті Києві десь понад 6 мільйонів мешканців. У нас 10 районів. В одному тільки Деснянському районі офіційно зареєстровано 375 тисяч населення. Уявіть собі, цей конгломерат позбавляється районів!

Дорогі мої кияни і дорогі мої українці, скажіть, будь ласка, яким чином тепер ця міська рада, яка займається дерибаном землі, яким чином вона буде думати про те, в який садочок треба завезти землю, де треба побудувати ще якусь школу або побудувати якийсь під’їзд до школи, додаткові транспортні розв’язки, які дідусь або бабуся отримають зараз додаткові 400 гривень допомоги? І як може таке місто існувати, не розділене на райони?

– Ми маємо запитання від радіослухача з Харкова.

Слухач: Я не є прихильник Януковича і цієї команди. Дуже не є. Але за логікою пані Боднар виходить, що якщо ця влада щось пропонує, будь-які зміни, то це вони роблять на користь собі, автоматично, нібито на шкоду Україні. Це логіка не прийнятна, мені здається.

Але ж змінами скасують отой річний ценз і дозволять самовисування. Це ж прогрес об’єктивно.


Ольга Боднар:
Якщо Ви вважаєте це прогресивним, то я Вам можу розказати схему. Якщо у Вас є зв’язки з Мін'юстом, то Ви, зареєструвавшись приблизно там за тиждень до початку виборчого процесу, можете також взяти участь у цьому виборчому процесі. Це не нормально.

Для чого був цей ценз 365 днів? Не такий великий, це всього один рік. Але це для того, щоб показати, що політична сила реально існує, а не є кишеньковою і заробітчанською.

– Пане Павленко, чи справді районні ради у таких містах, як Київ (є вони й в інших містах), є необхідними?

Ростислав Павленко:
Органи місцевого самоврядування по суті своїй мають вирішувати конкретні питання громад. Це ті питання, про які говорила пані Ольга: благоустрій, дитячі садки, виплата… І тому це їхня головна місія. Позбавлення цього фактично позбавляє громади можливості відстоювати свої права.

Ольга Боднар:
Ліквідація районних рад у Києві призведе до того, що простий громадянин нікуди не зможе звернутися зі своїми проблемами
Спробуйте, наприклад, зараз увійти в міську раду, коли там стоїть три кордони міліціонерів і стоять броньовані двері, спробуйте туди хоча б просто зайти. Туди навіть народний депутат просто так зайти не може. Ліквідація районних рад у Києві призведе до того, що простий громадянин нікуди не зможе звернутися зі своїми проблемами.
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG