Київ – Україна не настільки багата, щоб кожного року викидати за водою сотні мільйонів гривень на ліквідацію наслідків повеней. Щоб уникнути трагедій і щорічних витрат, необхідні противоповеневі водосховища, переконаний дописувач газети «Урядовий кур’єр». Вони, хоча і не врятують від гірких наслідків стихій, але, принаймні, їх мінімізують. А ще необхідно було б розвивати в регіоні гідроенергетику, відроджувати малі ГЕС. В ідеалі кожна прибережна садиба може самозабезпечити себе електроенергією за рахунок річки чи гірського потоку, встановивши навіть переносну компактну гідроелектростанцію. Заголовок статті «Як утопити... повені?».
Температурні аномалії нинішнього року – надто холодна зима і спекотне літо – обійдуться страхувальникам у додаткові 200-250 млн. грн. Це майже удвічі більше, аніж торік, констатує газета «Діло». Найбільше постраждають страхові компанії, котрі активно співпрацювали з аграріями.
Президент і прем'єр відмовляються визнавати очевидний факт: в Україні діє «земельна мафія», яка забирає наділи у людей і нищить давні культурні пам'ятки, стверджує газета «Україна молода». Сьогодні вже очевидно, переконує далі газета, що «земельна мафія» – це не гіпербола і навіть не метафора, а реальна загроза для існування держави. Від неї страждають громадяни, забруднюється довкілля, а також не розвивається, як належить, аграрний сектор економіки. Серед очільників цієї мафії – Держкомзем. Аргументи наводять журналісти «України молодої» у статті «Земля крізь пальці».
Відреставрований за проектом Лариси Скорик музей Тараса Шевченка у Каневі громадськість сприйняла неоднозначно. Воно й не дивно, адже розписи видатного архітектора Василя Кричевського приховані під гіпсокартоном, скульптури, які стояли в музеї, запаковані в поліетиленові пакети й заховані за новою експозицією, зате є сенсорні екрани, з яких можна дізнатися, якою будівля була раніше, телевізори й навіть «небо», що проектується на стелю музею. Різні враження від оновленого Музею пропонує газета «День» у статті «Святиня в стилі «хай-тек».
Температурні аномалії нинішнього року – надто холодна зима і спекотне літо – обійдуться страхувальникам у додаткові 200-250 млн. грн. Це майже удвічі більше, аніж торік, констатує газета «Діло». Найбільше постраждають страхові компанії, котрі активно співпрацювали з аграріями.
Президент і прем'єр відмовляються визнавати очевидний факт: в Україні діє «земельна мафія», яка забирає наділи у людей і нищить давні культурні пам'ятки, стверджує газета «Україна молода». Сьогодні вже очевидно, переконує далі газета, що «земельна мафія» – це не гіпербола і навіть не метафора, а реальна загроза для існування держави. Від неї страждають громадяни, забруднюється довкілля, а також не розвивається, як належить, аграрний сектор економіки. Серед очільників цієї мафії – Держкомзем. Аргументи наводять журналісти «України молодої» у статті «Земля крізь пальці».
Відреставрований за проектом Лариси Скорик музей Тараса Шевченка у Каневі громадськість сприйняла неоднозначно. Воно й не дивно, адже розписи видатного архітектора Василя Кричевського приховані під гіпсокартоном, скульптури, які стояли в музеї, запаковані в поліетиленові пакети й заховані за новою експозицією, зате є сенсорні екрани, з яких можна дізнатися, якою будівля була раніше, телевізори й навіть «небо», що проектується на стелю музею. Різні враження від оновленого Музею пропонує газета «День» у статті «Святиня в стилі «хай-тек».
