Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 06:30

Прага – Німецький міністр закордонних спав Ґідо Вестервелле попередив Сербію: пора погодитися з реальністю незалежності Косова й замість того, щоб перейматись Косовом, краще зосередитися над вступом до Європейського Союзу. Однак Белград не так легко переконати. Отож, чого насправді хоче Сербія?

Опозиція до косовської незалежності є стовпом закордонної політики Сербії. Така позиція у свою чергу дратує європейців, адже незалежність Косова, за їхніми словами, це доконаний факт і з цим треба примиритися. Саме з такою позицією німецький міністр закордонних справ приїхав до Белграда.

Він не перший західний політик, що намагається переконати цю країну прийняти те, що вже неможливо змінити. Але позиція Німеччини щодо Сербії міцніша, ніж позиція, скажімо, Бельгії чи Іспанії. Адже в своїх руках Німеччина тримає дві дуже привабливі речі – гроші та ключі до ЄС, стверджує сербський аналітик Ірена Черович.

«Німеччина є головним торговельним партнером Сербії. Вона для неї друга найбільша країна-донор і четвертий наш найбільший інвестор, це дуже важлива країна. Крім того, вона вирішує багато питань у ЄС. Міністр Вестервелле вже не раз говорив про втому від розширення. Німеччина дуже прискіплива до процесу розширення, і вона його не пришвидшить», – каже політолог.

Візит міністра Вестервелле був запланований іще шість місяців тому, однак тепер він збігається з новою ініціативою Сербії: Белград подав Генеральній Асамблеї ООН проект резолюції, в якому він хоче домогтися подальших переговорів щодо статусу Косова і пропонує не визнавати одностороннє відокремлення Косова за «прийнятний спосіб вирішення територіальних суперечок».

Навряд чи Генеральна Асамблея піде в цьому назустріч Сербії. Для багатьох країн усі дискусії щодо Косова були вирішені, коли минулого місяця Міжнародний суд не побачив в односторонньому проголошенні косовської незалежності порушень міжнародного права.

Пріоритет – ЄС чи безвізовий режим?
Німецький міністр закордонних спав Ґідо Вестервелле та президент Сербії Борис Тадіч під час зустрічі у Белграді, 26 серпня 2010 року

Останні опитування, проведені в Сербії, вказують, що вступ до ЄС є головним пріоритетом для сербів, а справа Косова є далеко внизу цього списку. Однак Андрій Носов, президент загальнобалканської фундації на підтримку громадянського суспільства Hartefakt Fond, каже, що настав час, щоб ЄС перестав няньчити Сербію і навів трішки дисципліни.

«Політика ЄС певною мірою відповідає за нинішні настрої Сербії, оскільки ця політика завжди була приблизно такою: у нас дитинка, це Сербія, і вона все гірше і гірше вчиться. Однак ми не будемо на неї тиснути, ми це спробували, і воно не допомогло. Тепер ми влаштуємо їй гарні канікули (тобто, поговоримо про візову політику), потім купимо дитинці велосипед, і так далі», – каже він.

Від Сербії не вимагають визнати незалежність Косова, щоб розглядати далі її заявку на вступ до ЄС. Однак зволікання з видачею генерала Ратка Младича, який організував воєнні злочини в боснійській Сребрениці, ускладнює європейський шлях Белграда і підштовхує Європу до думки, що Сербія не хоче виконувати найелементарніші реформи.

Саме така позиція спонукає європейців підозрювати, що Сербії важливіший безвізовий режим із Європою, вже отриманий наприкінці минулого року, ніж сам вступ до Європейського Союзу.
  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG