Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 21:31

Світ згадує зниклих безвісти


Білоруські активісти домагаються міжнародного розслідування справ зниклих безвісти

Київ – 30 серпня відзначають міжнародний день людей, які зникли безвісти. Міжнародна коаліція проти насильного зникнення людей закликає у цей день згадати про долі зниклих осіб. Зокрема учасники цієї коаліції звертаються до урядів країн світу з пропозицією підписати та ратифікувати Конвенцію проти насильного зникнення людей. Головний напрямок дії цієї конвенції – попередити випадки викрадення та позбавлення свободи громадян з політичних причин. Чому Україна досі не ратифікувала і не підписала цю конвенцію? Адже зникнення людей з політичних мотивів в країні трапляються, і зазвичай такі справи залишаються нерозкритими.

16 років тому голова Секретаріату Народного руху України Михайло Бойчишин вийшов з управи Руху в Києві, і його більше ніхто не бачив.

Родина політика переконана, що Михайла вбили через політичні або економічні мотиви. Політик входив до оргкомітету зі створення Балто-Чорноморського нафтового колектора, який міг надати Україні енергетичну незалежність.

Друга версія вбивства, на думку близьких рухівця, – президентські вибори 1994 року. Бойчишин був головою передвиборного штабу В’ячеслава Чорновола.

Родина зниклого зверталась в СБУ з проханням надати бодай якісь документи у справі, але їм відмовили.

Конвенція покликана захищати права родичів зниклих безвісти

Український правозахисник Володимир Яворський каже, що Конвенція протидії насильному зникненню осіб насамперед покликана не допустити, щоб родичі зниклих через політичні причини залишились без захисту закону і були позбавлені права на інформацію про пошуки близьких.

«Ця конвенція встановлює міжнародний контроль і міжнародні зобов’язання держави належно розслідувати випадки насильного зникнення людей, – пояснює правозахисник. – Перш за все, це стосується журналістів, політиків-активістів. На сьогоднішній день інших міжнародних зобов’язань, які Україна мала в цій сфері, фактично немає, це єдина така конвенція».

Україна досі не ратифікувала цей документ, розповідає правозахисник. Жоден з урядів, до яких зверталась Українська Гельсінська спілка, не вважав за необхідне ратифікувати конвенцію. Логіка таких дій Яворському не зрозуміла.

Україна не потребує ратифікації конференції?

Натомість Дмитро Гройсман з Вінницької правозахисної групи вважає, що Україна не потребує ратифікації цієї конвенції. Адже в Україні існують прямі норми законів, які забороняють протиправно викрадати, затримувати чи позбавляти волі осіб, говорить правозахисник.

«Інколи для того, щоб діяло міжнародне право, не обов’язково приєднуватись до певного міжнародного договору, адже стандарт, встановлений національним законодавством, іноді може бути вищим, ніж міжнародний», – говорить Гройсман.

«Наприклад, конвенція, я переконаний, не встановлює відповідних конкретних термінів покарань особам, які винні в таких діях, а українські закони можуть це зробити». Але справа в тому, щоб ці норми діяли і виконувались», – наголошує правозахисник.

Щороку понад 5 тисяч українців за різних обставин зникають безвісти

Поки Україна не ратифікувала Конвенцію проти насильного зникнення людей, у родини Михайла Бойчишина все менше шансів дізнатись правду. Рідні хочуть вірити, що справа буде розкрита, між тим усвідомлюють, що реальність зовсім інша.

Вони досі не знають, де останки Михайла. У них немає навіть можливості покласти на його могилу квіти.

Щороку понад 5 тисяч українців за різних обставин зникають безвісти. 2600 українців не стало упродовж 2005–2009 років, вони вже не повернуться додому ніколи. «У зв’язку з установленням безвісно зниклих осіб серед невпізнаних трупів» – ось так правоохоронні органи протокольною мовою пояснюють, що той, кого шукали, сподіваючись на чудо, помер.
  • 16x9 Image

    Валентина Аксьонова

    Співпрацює з Радіо Свобода з травня 2010 року. Працює для програм «Свобода сьогодні», «Європейська свобода», «Ранкова свобода» та «Лінія уваги». З 2009 року автор та ведуча програми «Сурма» на Національному Радіо. Має досвід роботи в гарячих точках, зокрема в Грузії в серпні 2008 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG