Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 20:59

Прага – Молдовські виборці схильні взяти справу вибору президента у власні руки. За опитуваннями, 90 відсотків тих, хто прийде проголосувати на референдумі цієї неділі, голосуватиме за зміну до Конституції, яка дозволить обирати президента Молдови не у парламенті, як це було досі, а шляхом прямих виборів.

Молдовани втомилися від того, що країна вже рік залишається без президента. Парламентські партії вже майже півтора року не можуть дійти згоди і проголосувати за одного кандидата, який зможе взяти на себе відповідальність за стан справ у цій найбіднішій європейській країні.

Тож, коли правляча коаліція «Альянс за європейську інтеграцію», що складається з чотирьох прозахідних партій, запропонувала змінити Конституцію країни і запровадити прямі вибори президента, більшість громадян зустріли цю пропозицію з ентузіазмом.

«Ми маємо піти на референдум та проголосувати «так», щоб ми могли обирати самі свого президента», – пояснює настрої у країні перехожий у Кишиневі.

Нещодавні опитування говорять, що 65% молдаван готові прийти на недільний референдум, і 90% з них будуть голосувати за зміни до головного закону країни. Якщо зміни будуть ухвалені, то перші прямі президентські вибори будуть призначені на листопад. Також будуть призначені і нові парламентські вибори. І, як попереджають в Конституційному суді країни, потрібні будуть інші законодавчі зміни, які завершать логіку переходу Молдови від парламентської до президентсько-парламентської республіки.

Із кого обирати?

Як говорять оглядачі, запровадження прямих виборів не обов’язково має розв’язати політичну кризу в країні. Комуністи, які мають найбільше місць у парламенті, 48 зі 101, закликають бойкотувати вибори.

«Комуністична фракція не візьме участі у цьому антидемократичному шоу і не візьме участі у виборах президента Молдови з кандидатур «Альянсу за європейську інтеграцію», – висловлює позицію своєї партії Марія Постойко, депутат парламенту від комуністів.

Місцеві оглядачі вказують на іншу, прозаїчнішу причину протестів комуністів. Після того, як лідер їхньої партії Володимир Воронін, який керував Молдовою два терміни, отримав пояснення від Верховного суду, що він не зможе цього разу кандидувати на президентську посаду втретє поспіль, комуністи опинилися без очевидного і відомого лідера, якого можна було б висувати на президентську посаду.

Залишається ще колишній комуніст

У лавах нинішньої коаліції визріває два кандидати: лідер Ліберально-демократичної партії, прем’єр-міністр Влад Філат та лідер Демократичної партії Мар’ян Лупу. Останній донедавна був одним із лідерів комуністів і зберіг добрі стосунки з Москвою.

«Москва все ще ставить на Мар’яна Лупу. Хоча і Влад Філат намагався заручитися підтримкою центристського електорату», – зауважує місцевий політичний журналіст із видання Jurnal de Chişinău Петру Боґату.

На його думку, Лупу має більше шансів, ніж його конкурент у боротьбі за прихильність Кремля, бо його зв’язки тісніші. Партія Лупу тісно співпрацює з «Єдиною Росією», партією, яку очолює прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG