Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 14:34

В тенетах інтернету. Надмірне захоплення цією мережею призводить до депресій


Патологічна пристрасть підлітків до Інтернету може призвести до тяжких депресій. Такого висновку дійшли вчені з Австралії та Китаю.
Експерти зі Школи медицини в Сіднеї, Університету Нотр-Дам у австралійському місті Фримантл, а також фахівці китайського Університету імені Сунь Ятсена в Гуанчжоу вивчали поведінку тисячі китайських підлітків, які регулярно відвідують Інтернет.

Учасникам дослідження пропонували заповнити анкету і за нею медики визначали, є людина Інтернет-залежною чи ні? Причому питання були схожі на запитання з анкет для наркоманів. Наприклад, «Як часто у Вас погіршується настрій чи починається депресія, якщо не можете сісти за комп’ютер?». Також підлітків протягом року обстежували психологи. Підсумок дослідження досить категоричний: у кожного п’ятого підлітка фахівці виявили ознаки порушення психіки і депресію. Якщо вірити цим експертам, чим більше часу дитина «висить» у Всесвітній мережі, тим більший ризик психічних розладів.

Українська Інтернет-залежність


Підліткова Інтернет-аудиторія в Україні – шість мільйонів користувачів. При цьому, за даними експертів, три чверті батьків не цікавляться тим, які сайти відвідують їхні чада.

Втеча від реальності, відповідальності та стресу – це, за визначенням українських психологів, робить молодих людей залежними від Інтернету. А повертати дитину з віртуального світу можна лише любов’ю і увагою, кажуть вони.

Василь Павлюк - батько двох синів 24 і 18 років, і йому часто доводиться силою відтягувати їх від Інтернету. «З одного боку, це прекрасно – за допомогою Інтернету людина має зв’язок із цілим світом. З іншого боку, це просто трагедія, бо діти не читають, діти нічим іншим, крім Інтернету, не цікавляться. Вони сидять в Інтернеті день і ніч», - говорить батько.

На сьогоднішній день в Україні, на відміну від інших країн, не існує психологічного чи психіатричного діагнозу Інтернет- чи комп'ютерної залежності. Однак, за даними всеукраїнського дослідження близько 70% сучасних школярів, відповідаючи на запитання про свої захоплення, називають комп’ютер на першому місці.

Польська боротьба з «мережеголізмом»


6 років тому в сусідній Польщі Інтернет-залежність внесли у список психічних хвороб. Причиною стала резонансна історія, що сколихнула польське суспільство: лікарям довелося шпиталізувати цілу сім’ю, в якій Інтернет-залежними були мати та її троє дітей-підлітків.

Перші ж випадки узалежнення від Інтернету у Польщі зареєстровано в 1993 році, тоді ж такий вид залежності почали називати «мережеголізмом», розповідає варшавський кореспондент Радіо Свобода.

Кожен третій польський підліток, який мешкає у великому місті, користується Інтернетом після десятої вечора. Кожен п’ятий сидить перед монітором до півночі. Серед найпопулярніших порталів, відвідуваних підлітками, ігрові та соціальні мережі. Сорок відсотків дітей, які користуються Інтернетом, відвідують сайти з еротичним змістом. За даними досліджень фонду «Pedagogium», майже 70 відсотків опитаних дівчат старшого шкільного віку зізналися, що шукали еротичних пригод в Інтернет-мережі. Польські психологи й педагоги з тривогою говорять про узалеження від Інтернету, як чинник, що погіршує психічне та інтелектуальне здоров’я молодого покоління.

В одному із досліджень на тему мережеголізму йдеться про пряму залежність між кількістю проведених у мережі годин та оцінками в школі. Досліджували групу хлопчиків, які щоденно грають у так звані інтернет-стрілялки. Як виявилося, середній бал дитини, яка грає в такі ігри півгодини на день, - чотири з плюсом (за п’ятибальною системою). Натомість той школяр, який грається по дві години щоденно – перебивається з трійки на трійку.

У рік, коли мережеголізм у Польщі офіційно визнали хворобою, на півночі країни заснували перший центр лікування цієї недуги 21 століття. Нині таких центрів у Польщі є кілька. До створення наступних заохочує Європейський парламент, який реалізовує програму «Безпечний Інтернет». Один із напрямів цієї програми – фінансова підтримка для медичних центрів, що відкривають спеціалізовані відділення, де лікують Інтернет-залежність.

Онлайн-психологія

Фахівці говорять, що батькам часто буває важко визначити межу, коли Інтернет стає небезпечним для психічного й фізичного здоров’я дитини, коли він набуває негативного значення. Адже Інтернет може принести і зло, і користь, зауважує психолог Наталя Лесенко. І не варто перебільшувати його негативний вплив – уявлення, що сидіння перед монітором неминуче призводить до зомбування користувача, є хибним. Інша річ, що в усьому слід знати міру. «Усе питання в тому, чим саме в Інтернеті зайнята дитина. Якщо вона спілкується, це один бік, якщо зависає в іграх і не має ніяких соціальних контактів, інший. Якщо ж шукає якусь інформацію, отримує наукові знання, то це третій бік. Інтернет – це така річ, як кухонний ніж, як ним користуєшся, те й матимеш: можна продукти нарізати, а можна й наразитися на небезпеку». Загалом, на переконання психолога, Інтернет все ж приносить підліткам більше користі, ніж шкоди.

Повернення підлітка із віртуального світу в реальний залежить, передусім, від батьків, констатують психологи. В он-лайні ховаються ті, кому кепсько у справжньому житті. Улюблена ж реакція деяких батьків – «відімкнути і заборонити». Як наслідок - замість ліквідації причин Інтернет-залежності, потяг до всесвітнього павутиння тільки зростає. Батьки мають по-доброму, але наполегливо і переконливо донести дитині, що реальний світ є привабливішим, ніж віртуальний, наголошує психолог Наталя Лесенко. «Треба дати можливість дитині побачити світ, побачити, що можна вийти на вулицю, поговорити з людьми, побути на природі, біля річки, біля тварин… Треба розкрити перед підлітком ширші можливості». Як пояснює Наталя Лесенко, як і при будь-якій залежності, дитині, яка надмірно прихильна до Інтернету, здається, що мережа – це найкраще і ледь не єдине задоволення в житті. І звикнувши до такого способу життя, їй дуже важко відмовитися від нього хоча б частково.

Щоб підліток позбувся Інтернет-залежності, йому треба запропонувати гідну за цікавістю заміну, підтверджує член комітету захисту свободи слова Інтернет-асоціації України Сергій Рачинський. А з цим є зараз неабиякі проблеми. «Ми стикаємося з ситуацією, що ні школа, ні сім’я часто не може запропонувати дитині якийсь альтернативний спосіб проведення часу. На жаль, підлітки мало читають, мало займаються спортом. А в Інтернеті криється велика спокуса, адже Інтернет – настільки велика система, настільки потужний інформаційний канал, що там є практично всі способи ведення діяльності – можна і працювати, і відпочивати, і спілкуватися, тобто, коли виникає питання обмеження, то виникає й інше питання: а чим це замінити?».

За світовою статистикою, серед загального числа користувачів Інтернету, мережеголіків - від 3 до 5%. Для них часто характерні самоізоляція, втрата орієнтирів, неврівноваженість, розгубленість, неохайність, байдуже ставлення до близьких. Людям, залежним від Інтернету, необхідно постійно заходити в Інтернет, перевіряти електронну пошту та оновлення в соціальних мережах. Щороку кількість регулярних користувачів Інтернету серед українських підлітків зростає на шістсот тисяч осіб, зазначають експерти. За їхніми ж даними, сім відсотків юних прихильників мережі проводять у вихідні біля монітора понад шість годин.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG