Інформаційний захід Єврокомісії викликав значний інтерес серед кримських вчених і зібрав в одному з конференц-залів Таврійського університету переважно молодих науковців і дослідників. Не всі знайомі з цією європейською програмою для науковців, але нещодавно тут відкрився Регіональний інформаційний центр співпраці України та ЄС у дослідництві і технологіях, тож ця прогалина буде ліквідована, каже керівник центру Ауріка Мурава-Середа.
«Це головне джерело і можливість для розв’язання загальних наукових проблем Європейського Союзу і сусідніх країн. Це, зокрема, стосується й України. Це інструмент вирішення соціальних, економічних та інших проблем. Тобто, це програма прикладних досліджень. Її головна мета – дозволити науковим дослідженням працювати на суспільство, на його соціальний розвиток та економічний», – зазначила в інтерв’ю для Радіо Свобода Ауріка Мурава-Середа.
Інформаційний захід для кримської наукової громадськості про нові можливості співпраці між Україною та Європейським Союзом у дослідницькій сфері Вона розповіла, що Крим є одним із 7 головних пріоритетів діяльності проекту ЄС «Офіс спільної підтримки інтеграції України до європейського дослідницького простору» із загальним бюджетом 3,5 мільйони євро. Це також частина Спільної ініціативи зі співпраці ЄС у Криму, яка оцінюється мінімум у 15 мільйонів євро.
Кілька місяців тому Європейська комісія оголосила нові конкурси проектних пропозицій Сьомої рамкової програми – так званої РП7 – загалом 51 конкурс із досліджень і технологічного розвитку. Досі кримчани не дуже активно долучалися до цих програм і використовували нові можливості. Тепер упродовж двох днів фахівці з Нідерландів, Польщі та Португалії, а також українські експерти зі Львова, які добре знаються на правилах та процедурах РП7 і мають успішний досвід реалізації подібних проектів, ділитимуться набутим із кримськими дослідниками.
Ірина Калісецька Ірина Калісецька з Таврійського університету каже, що вже знає тему, яку запропонує європейським колегам-науковцям для спільного вивчення на кошти ЄС. «Так, ми хотіли б робити щось у галузі безпеки і науки. Тому що дуже важливо, як суспільство ті чи інші рішення щодо безпеки сприйматиме. Тож ми хочемо, для Криму це важливо, розуміти, як різні рішення щодо ісламу, щодо так званої «безпеки» чи «небезпеки» ісламу, впливатимуть на ситуацію в Криму. І це ж має бути цікавим для Європи», – зазначила Ірина Калісецька, дослідник із Сімферополя.
«Це головне джерело і можливість для розв’язання загальних наукових проблем Європейського Союзу і сусідніх країн. Це, зокрема, стосується й України. Це інструмент вирішення соціальних, економічних та інших проблем. Тобто, це програма прикладних досліджень. Її головна мета – дозволити науковим дослідженням працювати на суспільство, на його соціальний розвиток та економічний», – зазначила в інтерв’ю для Радіо Свобода Ауріка Мурава-Середа.
Кілька місяців тому Європейська комісія оголосила нові конкурси проектних пропозицій Сьомої рамкової програми – так званої РП7 – загалом 51 конкурс із досліджень і технологічного розвитку. Досі кримчани не дуже активно долучалися до цих програм і використовували нові можливості. Тепер упродовж двох днів фахівці з Нідерландів, Польщі та Португалії, а також українські експерти зі Львова, які добре знаються на правилах та процедурах РП7 і мають успішний досвід реалізації подібних проектів, ділитимуться набутим із кримськими дослідниками.
