Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 23:17
Півмільйона українців звернулися до органів соціального захисту з проханням про субсидію. Трьомстам тисячам допомогу на сплату житлово-комунальних послуг уже нарахували. Про це повідомили у Міністерстві праці. Водночас соціальні працівники перевіряють у претендентів – чи має право людина на таку пільгу? Хоча у холодильники при цьому не заглядають, запевнив міністр Василь Надрага.

Умови надання субсидій полегшаться, а процедура їх отримання спроститься. У цьому запевняють урядовці. Прем'єр Микола Азаров зауважив: завдяки субсидіям пенсіонери платитимуть за комунальні послуги не більше, ніж 10 відсотків доходу, а громадяни, які працюють, не більше, ніж 15 відсотків.

Більше людей отримуватимуть субсидії

Міністр праці та соціальної політики України зазначив: державну допомогу надаватимуть усім, чий сукупний дохід на родину не перевищує 5 тисяч гривень. Після змін умов отримання субсидій, кількість охочих отримати їх значно зросла. «Ми сьогодні маємо значно більшу кількість бажаючих оформити субсидію, ніж та, що була за традиційними умовами. Кількість таких громадян збільшуватиметься і надалі», - сказав міністр.

За даними прес-служби Міністерства праці, зараз житлову субсидію в Україні отримують 397 тисяч сімей (з урахуванням 78-ми тисяч родин, яким призначили таку допомогу на тверде паливо).

На Дніпропетровщині, як і в інших регіонах України, кількість претендентів на субсидію теж збільшилася. Зростання сягає 25-ти відсотків, кажуть в органах соцзабезпечення. Однак запал багатьох людей охолодили складність оформлення державної допомоги та її відносно невеликий розмір - в середньому по області 47 гривень на родину в місяць, повідомляє дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода.

«Субсидійна» кампанія на Дніпропетровщині зазвичай набирає обертів перед початком опалювального сезону. Загалом за вісім місяців поточного року за субсидіями на Дніпропетровщині прийшло майже 30 тисяч родин. Такі дані наводить Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Втім, отримали субсидію трохи більше, ніж 55% тих, хто звернулися до держави по допомогу, – 16 тисяч сімей. Решті зауважили: вони не мають права на субсидію з тих чи інших причин.

60-річна пенсіонерка з Дніпропетровська Ніна Павлівна почала було збирати документи на субсидію, однак подзвонивши на гарячу лінію Пенсійного фонду і сходивши до відділу соцзабезпечення, зрозуміла – справа марна. «Я отримую маленьку пенсію, 781 гривня, однак діти прописані в моїй квартирі, хоча живуть і працюють насправді в іншому місті, за кордоном, у Москві. Вони мають надати довідки про доходи за останні шість місяців. Але ж син не може дати таку інформацію, до того ж у центрі зайнятості він не зареєстрований. Ще одне – у невістки помер батько і вона отримала в спадщину будинок, а це вже приватна власність. Третє – в квартирі зроблений євроремонт. Усе це вони теж перевірятимуть. Можливо, ми й зберемо всі документи, але я хвилююсь: вони ж потім все перевірять і раптом я щось не так десь вказала – тоді мені відповідальність. Нащо на старості така ганьба? Чим оформлювати субсидію, краще десь піти відпрацьовувати», – ділиться Ніна Павлівна.

Чимало дніпропетровців чекають початку сезону опалення, щоб подати документи на субсидії. З 15 жовтня дніпропетровцям мають подати тепло і гарячу воду, тоді рахунки за «комуналку» суттєво зростуть і буде більше шансів на державну підтримку, кажуть пенсіонери.

Процедура

Процедура оформлення стала простішою, наголошує міністр праці та соціальної політики України Василь Надрага. Він каже: щоб одержати житлову субсидію, пенсіонер повинен надати органам соцзабезпечення лише два документи, а громадяни, які працюють - три. Досить переслати поштою заяву, декларацію про доходи та майно, а також довідку про доходи. Далі за справу мають взятися соціальні працівники. Спрощується не тільки процедура взагалі, а й вимоги до декларації. Її скоротили із шести аркушів до одного. Якщо людина протягом останнього року придбала товари вартістю вище за 12 прожиткових мінімумів (понад 9 тисяч 700 гривень), це слід внести до декларації.

Уникнуть бюрократичної тяганини і ті, хто вже отримує допомогу та прагне її продовжити, запевняє водночас Василь Надрага. «Тим, хто вже отримує субсидію, роблять перерахунок з 1 серпня автоматично. Тобто людині не потрібно ходити і поновлювати свої вимоги. Крім того, наявність заборгованості по зарплаті не є перепоною для призначення субсидій».

Тим часом колишній міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова стверджувала, що чіткого пояснення соціальних служб, як саме заповнювати декларацію, так і не з’явилося. Тому не кожен пенсіонер здатен заповнити документ без помилок. Як наслідок, претендентам на допомогу доводиться йти до соціальних працівників за консультацією та вистоювати черги.

Перевірка претендентів

Якими би не був шлях до отримання субсидії, не всі претенденти мають право на неї. Щоб не було обману чи фальсифікації обсягів доходу, соціальні служби мають ретельно перевіряти претендентів. Міністр праці та соціальної політики Василь Надрага зазначив, що в Україні в цілому є півтори тисячі соціальних інспекторів – у середньому по два на кожне управління соціального захисту в містах та районах. І для перевірки заможності претендента на субсидію вони не заглядають у холодильники та підвали. І «ходять не для того, щоб чіплятися до когось від нудьги. Ходять у тому випадку, коли виникають сумніви в правдивості фактів, наведених у декларації», - зауважив міністр.

Наразі немає чітко визначених критеріїв, хто має право на субсидію. І влада цим користується, свідомо прив’язуючи майно громадян до їхнього сумарного доходу, вважає колишній віце-прем'єр-міністр України Володимир Лановий. «Якщо у людини, наприклад, є 3 гектари землі сільськогосподарської, як пай у якомусь товаристві, це не значить, що це дохід, який дає можливості органу соціального забезпечення знімати право на субсидії. Або у людини є 2 автомобілі, які вона успадкувала від когось. Але поточні доходи у неї значно нижчі, за доходами вона має підпадати під надання субсидій. Якщо ж враховувати це майно, у субсидії їй буде відмовлено». Але законодавство не обумовлює надання субсидій якимось додатковими факторами; майно не є доходом, тому пов’язувати надання субсидії з наявністю майна не можна, це суперечить законодавству, наголошує Володимир Лановий.

Усі субсидії обходяться державі упродовж року в п’ять мільярдів гривень. Тим часом, як свідчить офіційна статистика, борги населення перед підприємствами ЖКГ за комунальні послуги становлять п’ять із половиною мільярдів гривень.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG