Доступність посилання

ТОП новини

Місцеві вибори: чого чекати?


Про перебіг нинішніх виборів до місцевих органів влади та загалом про політичну ситуація в Україні своїми оцінками в ефірі Радіо Свобода поділилися Володимир Фесенко, директор Інституту Горшеніна, і Олег Проценко, директор політичних програм Центру політичного консалтингу

– Українці знову у виборчих перегонах. Щоправда, лише столиця бере участь у виборчій кампанії якось так опосередковано: є майданчиком для висловлення думок, оскарження чиїхось дій, але самі кияни не обирають.

Вчора лише почалася реєстрація кандидатів на участь у виборах. Між тим вже завтра рада опозиції підпише звернення до міжнародних організацій щодо ситуації навколо місцевих виборів в Україні.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко:
Про Київ я став думати: хто ж ми на цих виборах? Скоріше, як глядачі, спостерігачі. Але не в юридичному сенсі, а скоріше так, як на змаганнях, дивимося, що там буде в Харкові, Одесі, Львові. Але, на жаль, самі позбавлені права повибирати на цих виборах.

– Ми ж вибирали свого часу, коли інші не вибирали.

Володимир Фесенко:
Так. Зараз розплачуємося.

– Про які особливості нинішньої виборчої кампанії вже можна говорити, незважаючи на те, що вона щойно почалася?

Володимир Фесенко:
Особливість – це нова виборча система. Вона не нова для України, оскільки ми достатньо довго і неодноразового обирали Верховну Раду за змішаною виборчою системою, але на місцевих виборах вперше в такому форматі.

Проте тут є особливість, навіть якщо йдеться про вибори в одномандатних територіальних округах або вибори міських голів, все рівно висувати кандидатів можуть лише політичні партії. І це вже призвело до багатьох нюансів, особливостей і навіть технологій. Зокрема ми побачили одну з таких новітніх технологій у виконанні Партії регіонів в багатьох східноукраїнських і центральноукраїнських регіонах. Вони фактично вели велику таку «продразвьорстку» - мобілізували брати участь від себе діючих мерів.

Є багато таких навіть кумедних ситуацій, коли мери обиралися від БЮТ або палко підтримували Юлію Тимошенко на останніх президентських виборах, а зараз балотуються від Партії регіонів. Я думаю, що це яскрава ознака нинішньої сутності української політики.

– Там є й інші проблеми. Наприклад, у Донецькій області не всіх діючих мерів, навіть тих, які підтримували Партію регіонів, вони підтримують тепер.

Володимир Фесенко:
На Донбасі або в Криму Партія регіонів займається жорсткою селекцією навіть у своїх лавах
Місцеві вибори - мозаїка. Дуже суттєво може відрізнятися ситуація на сході: на Донбасі, в Харкові чи в Дніпропетровську. Я вже не кажу про різницю між Галичиною і Донбасом. На Донбасі або в Криму Партія регіонів займається жорсткою селекцією навіть у своїх лавах. І вони будуть змагатися за те, щоб самим сформувати свою більшість і в своїх лавах забезпечити абсолютну лояльність. Я думаю, що саме цим обумовлена така жорстка селекція навіть діючих мерів.

– Пане Проценко родзинки виборчої кампанії чи особливості від Вас?

Олег Проценко
Олег Проценко:
Це місцеві вибори, які нарешті відбуваються. Ми мали величезну затримку з цим. По-перше, це перші самостійні вибори за останній час, які не пов’язані з парламентськими виборами. І це надзвичайно важливо. Плюс тут вони попадають в період політичного часу відразу за зміною центральної і важливішої влади в країні. Тобто, це накладає якісь відмінності. Ну, і останнє, про що вже звучало. Випав з процесу Київ.

І ще я хотів би доповнити колегу щодо політики Партії регіонів, у чому особливість. Очевидно, на цих місцевих виборах ми побачимо дуже знайомий нам процес, коли або жорстка селекція, або інші підбори, підходи (дає сьогодні закон таку бізнес формальність, тому що залишене висування через партії), якісь технології, бізнес-технології застосовуються і так далі.

Але це призведе для Партії регіонів у формування величезного ешелону невдоволених партією, тим, що відбувається, невдоволених членів політичного класу або тих, хто хотів би ним стати. Накладемо це на сьогоднішній, уже явний, внутрішній конфлікт. І, очевидно, після виборів це буде розростатися.

Володимир Фесенко:
Ми вперше матимемо вибір між подальшою моделлю розвитку української політичної системи: або в нас демократія і виборчий процес залишаються конкурентними, або в нас буде швидко формуватися українська модель керованої демократії
Між іншим невдоволені можуть бути і вже є в Партії регіонів. Я особисто стикався з ситуацією, коли я згадував, що рекрутують мерів, які раніше представляли інші політичні сили, а ті члени Партії регіонів, які були кілька років в опозиції, зараз кажуть: як же так, ми тут на барикадах були, а зараз нас відштовхують, як непотрібних? Це вже всередині самої Партії регіонів формування невдоволених.

І ще одна особливість. Я думаю, цілком доречна. Вперше за всі останні роки на цих виборах, очевидно, ми матимемо справу з консолідованим адміністративним ресурсом.

Ми вже зараз бачимо, що місцеві вибори виходять за своє таке формальне локальне значення. На мій погляд, уже на цих виборах ми вперше матимемо вибір між подальшою моделлю розвитку української політичної системи: або в нас демократія і виборчий процес залишаються конкурентними, або в нас буде швидко формуватися українська модель керованої демократії. Як зразок – російська модель. На жаль, такий вибір зараз існує.

– Але, з іншого боку, ситуація на Донеччині. Вчорашня інформація про те, що з фракції Партії регіонів на Донеччині вийшло 11 депутатів на чолі з керівником фракції. Про це інформував на прес-конференції Анатолій Близнюк.

Говорять про те, що нібито ці люди в місті Красноармійську підтримували БЮТ завжди. Наскільки зараз у Красноармійську вигідно виходити з партії, зважаючи на те, про що Ви говорите?

Володимир Фесенко:
Важко оцінювати збоку ситуацію в такому місті. Треба знати деталі, нюанси.

Раніше між іншим була технологія, якою користувалися перед чи під час виборів – перекуповували якусь місцеву організацію, демонстрували: дивіться, біжать з Партії регіонів (в даному випадку). Була така технологія.

У даному випадку я не виключаю і суто прозаїчні причини. Ті люди могли зрозуміти, що вони з тих чи інших причин не потрапляють у списки, а зараз вони якраз формуються, і в них немає іншого виходу, вони таким чином символічно, демонстративно заявляють про свою незгоду. Це якраз незадоволені так звані.

Олег Проценко: Фактично це є наслідком, бо на місцевих виборах два великих полюси: опозиційний і владний сьогодні використовують як інструмент у внутрішній боротьбі. Відповідно ці всі рухи важко об’єктивно оцінити без знання фактично міжлюдських стосунків і якихось там зобов’язань, симпатій, інтересів і так далі.

– Зараз у пресі пишуть про те, що існують конфлікти всередині Партії регіонів. Нібито ці конфлікти не дозволяють сконсолідуватися, і з’являються кандидати в мери в одному місті від двох різних груп впливу у Партії регіонів.

Наскільки це може вплинути на електоральні симпатії виборців і взагалі на результати виборчої кампанії?

Володимир Фесенко:
Скоріше, це впливає на ситуацію в самій Партії регіонів. Взагалі є така тенденція, така закономірність. Вона проявлялася і в нас, і в багатьох інших країнах. Якщо звужується поле зовнішньої демократії, зовнішньої конкуренції, неминуче починається конкуренція всередині оцієї монопольно керуючої політичної сили – єдиної партії. Ми це бачимо в Росії зараз, навіть у цій історії з Лужковим. У нас таке було. І зараз загострення внутрішньої боротьби в Партії регіонів теж відображає початок майбутньої міжкланової боротьби навіть в умовах певного скорочення демократії.

Але є багато особистісних причин. Наприклад, одеська ситуація, де батько і син могли конкурувати на виборах. Проте вона продемонструвала, що тут Партія регіонів може вже впливати на конфігурацію виборів. І я так розумію з Олексієм Гончаренком дуже так переконливо «переговорили», що він відмовився. Але Цушко може балотуватися. Це не Партія регіонів, але розпорошення провладного табору. Тобто, інтрига там зберігається.

– З іншого боку, там є ще одна інтрига в тому сенсі, що кажуть, що впливові люди з Партії регіонів підтримують саме чинного мера, а не представника партії.

Олег Проценко:
У Партії регіонів є колосальний досвід. І коли ми сьогодні, наприклад, говоримо про те, що починаються конфлікти і вони якось погано закінчуються, але ми так само знаємо упродовж останніх 5 років, що в кризових ситуаціях вони все-таки мали здатність зібрати волю в кулак. Очевидно, що після виборів для них така ситуація настане об’єктивна, передусім економічна. І тоді буде, очевидно, не до того, щоб бігти в різні боки, бо залишатиметься зовсім мало часу до наступних парламентських виборів.

Хто хотів би порадіти, умовно кажучи, з опонентів, що ці конфлікти дуже швидко закінчаться якось плачевно для партії, що це саме 100% відбудеться.

Володимир Фесенко:
Чим Харків буде важливим на цих виборах? Це єдиний східноукраїнський мегаполіс, де у опозиції є шанси позмагатися
Я звернув би увагу на ще одне місто – Харків. Там Партія регіонів, на мій погляд, змушена була висувати людину, навіть не дуже популярну у місті, Геннадія Кернеса. Достатньо одіозна політична фігура. Між іншим, чим Харків буде важливим на цих виборах? Це, можливо, єдиний східноукраїнський мегаполіс, де у опозиції є шанси позмагатися. Тому що ні в Луганську, ні в Донецьку потенціал в опозиції не такий серйозний. А в Харкові є можливість позмагатися, зокрема, враховуючи специфіку такого кандидата від партії.

– За даними соціологічних досліджень, проведених компанією «Український соціологічний стандарт», за Геннадія Кернеса, представника Партії регіонів, на сьогоднішній день готові проголосувати майже 24% респондентів, за Арсена Авакова, голову обласної організації «Батьківщина», - 15,5%, за Аллу Александровську, представника КПУ, - 11,6%.

Володимир Фесенко:
У нас трохи інакші дані. Ми їх поки не розголошуємо, не поспішаємо з цим. На жаль, я вже особисто стикнувся з тим, що у мене вчора був випадок, коли мій коментар по Харкову перекрутили так, що я вже, нібито, проголосив Кернеса головним фаворитом. На жаль, це вже прояв не дуже чистих інформаційних технологій.

На що ми звернули увагу по Харкову? Дуже велика кількість людей, які не визначилося, і ті, які критично ставляться до усіх кандидатів. Оце дуже показовий процес. Він відображає тенденцію розчарування. Але Харків знову ж таки чим цікавий? Це змагання опозиції і влади, а також адміністративного ресурсу і опозиційних протестних настроїв – це фактично боротьба за майбутнє української демократії.

– Ми маємо запитання від радіослухача.

Слухач: Дуже добрий аналіз зроблено щодо ситуації у Партії регіонів.

Панове, чи не здається вам, що цього потрібно було чекати, тому що кримінальний клан посварився з верхівкою партії, зробив «політичний смітник» і брав усе «політичне сміття» з усіх партій, тому таку ситуацію абсолютно точно треба було очікувати?

І ще. Чи не здається вам, що йде тенденція в Партії регіонів приймати кодекси? Тобто, той криміналітет вивчав Кримінальний кодекс.

Олег Проценко: Слухачу дякую за оцінку нашого виступу.

Щодо другого, то більшість кодексів нам уже давно треба було прийняти. Справа в тому, що ті, які зараз приймаються, яку б оцінку ми їм не давали, я боюся, що ми їх ще довго не будемо приймати. Тому я не поспішав би тут з висновками, чи це буде погано, чи добре.

Володимир Фесенко: Щодо «сміття». Я розумію між іншим критичність оцінок, зокрема Партії регіонів.

Між іншим, у Партії регіонів теж неоднозначна ситуація. Там у чому зараз проблема? Вони хочуть це зробити перевагою, але це може стати проблемою. Вони фактично збирають у партії, роблячи її партією влади в буквальному сенсі, фактично весь адміністративний клас. Я вже чув багато прикладів, коли людей практично вербують чи примушують вступати в партію. Але саме це може призвести до певних проблем, коли ототожнення конкретної партії зі владою, враховуючи критичне ставлення до влади, може створити проблеми.

Але люди там є й нормальні, й відповідальні. На жаль, і представники криміналітету, і люди з різними вадами є й в інших політичних силах, навіть в опозиції. Нинішні проблеми опозиції в тому полягають, що вони свого часу, зокрема на вибори 2006 року, підходили до формування свого депутатського корпусу не дуже відповідально.

– Маємо запитання від радіослухача.

Слухач: Я з невеличкою претензією до панів Фесенка і Проценка. Адже це не смішко, коли Партія регіонів підминає під себе всі партії, підім’явши під себе Конституцію, закони, бажає підім’яти увесь народ. Я дуже прошу вас: розказуйте народу так, щоб вони не сміялися над цим. Бо це жах, який буде для народу.

Друге. Якщо закони законні, якщо забезпечується право народу на вибір і бути обраними, якщо не допускається ніякого тиску влади, не допускаються фальсифікації, є чесне і прозоре рахування голосів, широке контролююче право народу або контролюючих органів, які не дивляться через паркан, а там присутні, знімають на камеру, якщо це забезпечити, то тоді легітимна влада, легітимні вибори. Але якщо прийшов пан Янукович до влади не шляхом волевиявлення народу…


– Ми не будемо це оспорювати, тому що результати виборів були визнані скрізь, і це вже не підлягає оскарженню.

Володимир Фесенко:
Йде в місцевих організаціях «Батьківщини», перекуповування місцевих лідерів, які під прапором нібито опозиції будуть брати участь на іншому політичному боці. Це дуже небезпечна ситуація. Можна зруйнувати будь-яку опозиційну силу
Якщо казати про легітимність виборів (дуже серйозна тема!), мене зараз непокоїть ситуація, яка виникла в декількох областях, зокрема і в Київській області.

Вчора з’явилася інформація, що в місті Тернополі на міських виборах схожа ситуація. Це вже як певна технологія. Йде перекуповування або використання конфліктних ситуацій в місцевих організаціях «Батьківщини», перекуповування місцевих лідерів цієї партії, головної опозиційної партії, які фактично потім під прапором нібито опозиції будуть брати участь на іншому політичному боці. Це дуже небезпечна ситуація, тому що це вже проглядається певна технологія, за допомогою якої можна зруйнувати будь-яку опозиційну силу, навіть партійну систему.

Це небезпечно на майбутнє. Це питання знову ж таки про легітимність виборів.

– Завтра рада опозиції підпише звернення до міжнародних організацій щодо ситуації навколо місцевих виборів в Україні. Що може вже подати рада опозиції як негатив виборчої кампанії?

Олег Проценко:
В цілому електоральна карта після результатів виборів в Україні суттєво не зміниться. Буде кілька проектів програшних. Мажоритарна система дасть зараз змогу якось «освіжити кров» політичного класу
Я думаю, що будуть виходити передусім із загальної картини, яка відбувається в країні. Тому що частково ті закиди, які робилися новій владі, визнані вже і самою владою за деякими такими необережними висловлюваннями Президента, частково підтримані і визнані Європою. І, очевидно, з цього треба буде починати, бо про конкретні порушення виборчого законодавства, окрім певних зауважень по ЦВК або дільничних виборчих комісіях, ще зарано говорити. Попереду коня воза не ставлять.

У мене оптимістичніший прогноз. По-перше, слухачеві хочу сказати, що сміх – це не так і погано. Чим більше ми будемо їх висміювати, тим незручніше їм буде. І це найкраща зброя. Інша справа, що треба дотримуватися закону.

Мені здається, що попри всі технології, які сьогодні застосовуються, і можливості Партії регіонів і так далі, в цілому електоральна карта після результатів виборів в Україні суттєво не зміниться. І це найважливіше. Що ми отримаємо натомість? Ми отримаємо натомість, що будуть переможці. Для нас вони більш-менш традиційно зрозумілі. Буде кілька проектів програшних традиційних, тобто, відомі партії, які, очевидно, ще раз підтверджують свою, так би мовити, нежиттєспроможність, і будуть нові політичні сили або фігури, тобто мажоритарна система дасть зараз змогу якось «освіжити кров» політичного класу.

І найбільша проблема в тому, що, ми розуміємо, буде з економікою у жовтні-листопаді, і кожен з цих трьох категорій, так би мовити, переможців, учасників політичного процесу по суті своїй не має конкретної мирної стратегії, невиборчої, як рухатися далі. Максимум хоча б до наступної виборчої стратегії - на парламентські вибори.

Тобто, в нас зараз дилема така: перемога Партії регіонів – це крок до можливості Президента «отрешить», як сьогодні зробив Медведєв, а з іншого боку, це великий тест для опозиції, тому що є криза внутрішня у Партії регіонів, то така криза, яка є в широкій опозиції, взагалі не позаздриш.

– Ви згадали, що зробив президент сусідньої країни… У нас учора було звернення до редакції Радіо Свобода від керівника місцевої дніпропетровської організації «Громадська сила».

Керівник партії «Громадська сила»: На сьогодні в Дніпропетровську склалася така ситуація, що проти партії «Громадська сила» та потенційного кандидата у мери Загіда Краснова вчиняються незаконні дії, а саме – рішення Адміністративного суду Дніпропетровська, є бажання в наших опонентів зняти «Громадську силу» з виборів шляхом відміни реєстрації місцевого осередку партії.

– Як можна розцінювати це?

Володимир Фесенко:
Я приведу такий приклад. Харків – це фактично єдиний мегаполіс, де буде змагання реальної опозиції з реальною владою. Це буде мати загальнонаціональне значення.

У Дніпропетровську зовсім інша ситуація. Фактично це боротьба певних бізнесових кланів. Я трохи знаю ситуацію в Дніпропетровську. Загід Краснов – це не класичний опозиціонер. Він до останнього часу, до переформатування влади в міській раді Дніпропетровська, фактично контролював фракцію Партії регіонів. А зараз його посунули трохи, і він формально виступає як опозиція до чинного мера.

Тому я не вважав би його вже таким опозиційним діячем. Я вже не кажу про його специфічну репутацію і його минуле дуже специфічне. У цьому сенсі все ж таки дніпропетровська ситуація має велику специфіку.

А от методи? От дійсно ми побачимо. Для мене питання: що буде в багатьох інших регіонах – чи будуть усувати кандидатів з виборів (а така можливість є у виборчих комісій), чи всіх будуть реєструвати?

Якраз формування конфігурацій виборчої кампанії, чистота, прозорість виборчого процесу - це якраз буде тест на демократичність.
  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

XS
SM
MD
LG