Четверо з обвинувачених засуджені на терміни від 4 до 25 років ув’язнення і лише один із підозрюваних у справі, Ділшат Ахроров, був звільнений у зв’язку з психічною нездатністю згідно з оцінками лікарів.
Прокурор Калмамат Бекташев просив довічне ув’язнення для восьми обвинувачених і заявив після ухвали суду про своє незадоволення та наміри оскаржувати його. «Я задоволений в цілому рішенням суду. Але розчарований рішенням щодо Ахророва, бо ми знаємо, що він вів себе на суді ще з початку, з вересня, нормально, був здоровий», – зауважив прокурор.
Атмосфера в Карасуйському суді і довкола була досить «гарячою»
Ці вбивства викликали обурення серед киргизів і довелося кілька разів вести засідання суду закрито, бо були випадки насильства в залі суду, заклики до фізичного знищення обвинувачених.
Адвокати дев’ятьох засуджених заявили, що оскаржать рішення суду, бо, за їхніми твердженнями, деякі із засуджених брали участь у вбивствах міліціонерів під примусом. Також пролунала критика щодо надмірної емоційності прокурора Бекташева.
Спостерігачі зауважують, що киргизькі суди в цілому розглядають справи щодо червневих насильств лише проти узбеків, не дивлячись на те, що й чимало киргизів брали участь у цих зіткненнях. В етнічному протистоянні загинуло понад 400 киргизів і узбеків.
Двоє загиблих міліціонерів хотіли зупинити криваву бійку між киргизами і узбеками в селі Наріман того червневого дня. Але були захоплені десятьма узбеками, які спалили скаліченого Султанова в автомобілі заживо, а його водієві відтяли голову.
Довічне ув’язнення винних у злочинах – найвище покарання в Киргизстані. Але дружина Султанова заявила, що вважає довічне ув’язнення для вбивць її чоловіка замалою карою. «Я не погоджуюся з вироком. Вона мали би бути позбавлені життя за вироком суду, бо ті, хто винні, хто вбивали, повинні також бути вбитими», – сказала вона.