Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 19:56

Як українським пам’яткам не потрапити до «чорного списку» ЮНЕСКО?


Київ – Цього тижня експерти ЮНЕСКО на чолі з архітектором Тодором Крестневим починають інспекцію Києво-Печерської Лаври, Софії Київської та їхніх буферних зон. Хоч ці українські пам’ятки культури і не входять зараз до чорного списку ЮНЕСКО, однак така загроза для них існує.

Чимало проблем українських об’єктів культурної спадщини досі ще не вирішено. Про це заявляв і експерт ЮНЕСКО Франческо Бондаріні, якого непокоїть забудова буферної зони Софії. Як же не потрапити до переліку об'єктів підвищеного ризику ЮНЕСКО?

Документи не працюють

Основною проблемою залишається забудова так званих буферних зон навколо Софії та Лаври, говорить генеральний директор Національного заповідника Софія Київська Неля Куковальська. За її словами, в дискусіях та рішеннях щодо забудови цих територій представники заповідників участі не беруть, тож і вплинути на ситуацію ніяк не можуть.

«У нас давно існує план управління, давно є державний акт на землевідвід, давно існує буферна зона Софії, затверджена на всіх рівнях, починаючи з Київської міської ради, а також затверджені режими її забудови. Та попри це, при наявності всієї документації, в буферній зоні ведеться хаотична та точкова забудова», – стверджує директор заповідника.

На думку Куковальскої, Києву необхідний новий генеральний план, в якому буферні зони Софійського собору та Києво-Печерської лаври будуть збільшені та об’єднані в одну. Це дасть змогу ефективніше боротися з незаконними забудовами.

Одна лише заміна застарілого генерального плану міста загрози не зменшить, впевнений Ігор Луценко, активіст громадської ініціативи «Збережемо старий Київ». За його словами, українська сторона має врахувати всі зауваження представників ЮНЕСКО і реформувати усю систему захисту культурної спадщини.

«Експертам ЮНЕСКО не була представлена сама програма з реформування системи охорони і управління пам’ятками. Крім цього, в нас нема чіткої програми дій України щодо того, як держава буде охороняти свої пам’ятки в майбутньому. Ця робота мала бути виконана експертами та чиновниками, але виконана вона не була».

Російські пам’ятки до чорного списку ЮНЕСКО не потрапляли

Сусідня Росія також має проблеми у сфері захисту історичних пам’яток. Зокрема, в Санкт-Петербурзі йде боротьба з будівництвом хмарочосу в старовинному районі міста. Однак, російські об’єкти до чорного списку ЮНЕСКО ще не вносили. Ігор Маковецький, російський експерт зі збереження культурної спадщини ЮНЕСКО, зауважує, що і Україні, і Росії всі питання захисту культурного ландшафту необхідно регулювати на рівні національного законодавства.

«Головною нашою метою є створення плану охоронних зон, зон пам’яток, і регулювання забудови. Це має бути план, затверджений, бажано, урядом країни. Якщо наші федеральні або національні законодавства не доведені до ладу, то система дає збій. Це типова ситуація для Києва та Санкт-Петербурга. Усі без винятку плани забудов треба співвідносити з міжнародною та національною системою охорони культурної спадщини», – стверджує фахівець.

Загалом, за словами і українських і російських експертів, найправильнішим підходом до охорони об’єктів всесвітньої спадщини є внесення до переліку ЮНЕСКО не окремих пам’яток культури та історії, а цілого історичного центру того чи іншого міста.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG