Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 16:05

Київ – Українці зможуть вільно подорожувати Європою вже за пару років, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода колишній президент Литви (1998-2003, 2004-2009 роки) Валдас Адамкус, який перебуває в Україні на запрошення Інституту світової політики. На думку Адамкуса, після погодження Плану дій зі скасування візового режиму Україні лишається лише зразково виконувати вимоги європейської сторони. Валдас Адамкус також радить українцям особливо не перейматися через відмову нового керівництва від членства України в НАТО.

– Пане Адамкус, напередодні на саміті Україна-ЄС сторони схвалили План дій зі скасування візового режиму. Водночас у плані немає конкретних дат, лише довгострокова перспектива. За Вашим прогнозом, коли українці зможуть вільно подорожувати Європою?

– Тут не може бути однозначної відповіді, оскільки Шенгенська угода має багато нюансів, і поки не зрозуміло, чи готові у Євросоюзі на пом’якшення для деяких країн. У будь-якому разі важливо зрозуміти, що такі речі не трапляються відразу. Якщо українці очікують, що за місяць-два зможуть вільно подорожувати Шенгенською зоною, змушений розчарувати, бо цього не трапиться. Проте, якщо вам дуже пощастить і Україна серйозно візьметься за виконання вимог європейської сторони, скасування віз займе пару років.

– В Україні висловлюються певні побоювання щодо того, що серед країн-членів ЄС уже немає такого високого рівня підтримки євроінтеграційних намірів України, які мали місце за попереднього Президента. На Вашу думку, чи виправдані ці побоювання?

– Це правда, що є такі європейські країни, які більше симпатизують Україні, а є й такі, яким байдуже, буде Україна в ЄС чи ні. Нині ніхто не може сказати напевно, коли Україна буде в Євросоюзі. Може бути й таке, що якась із дуже впливових у ЄС країн публічно висловить бажання бачити Україну в Євросоюзі, тоді можна прискорити процедуру приєднання. Проте Україна повинна готуватися до того, що їй доведеться виконати всі необхідні умови – так само, як їх виконали колись інші країни.

– Нове керівництво України успадкувало від попереднього прагнення інтегруватися до Євросоюзу, однак членство в НАТО офіційно не входить до планів Адміністрації Президента та українського уряду. Чи послідовно для такої країни, як Україна прагнути вступити до Євросоюзу, відкидаючи членство в НАТО?

– Важливо пам’ятати, що членство в НАТО і Євросоюзі не пов’язані між собою. Тому я б не надто переймався, що відмова від членства в НАТО якось загальмує процес вступу до ЄС. Україна – це частина Європи, і Європа потребує України так само, як і Україна Європи. Коли б не відбулося об’єднання, воно буде абсолютно природнім. Після кількох років у Євросоюзі я впевнений, що кожен мешканець Литви погодиться, що наша країна лише виграла від членства. Я також переконаний, що членство в Євросоюзі не загрожує національній ідентичності чи праву обирати тип політичної системи. Тож сподіваюся, я буду одним із перших, хто привітає Україну з приєднанням до Євросоюзу. Але наголошую, що членство в НАТО не є передумовою членства в ЄС.

– 22 листопада багато українців відзначали річницю Помаранчевої революції. П’ять років тому у привітанні до першої річниці Ви наголосили на тому, що Україна довела, що ідеали Помаранчевої революції не є одноденними. Чи є загроза цим ідеалам нині?

– Спостерігаючи за процесами в Україні з-за кордону, я, безперечно, бачу відмінності між колишнім українським керівництвом і теперішнім. Але певні трансформації ідеалів Майдану можна було помітити ще пару років тому, коли лідери подій Помаранчевої революції перестали бути однією командою. Картинка змінилася. Та все ж помітно, що якщо за попереднього Президента влада більше орієнтувалася на підтримку Заходу, нині все навпаки. Проте це справа влади України – визначати, що буде краще для українців. Керівництво європейських країн може думати що завгодно, але в будь-якому разі українці повинні самі вирішити, чого вони прагнуть.
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG