Ідея зібрати за столом дискусій представників Польщі та України належить Групі стратегічних і безпекових студій та Інститутові зовнішньої політики при Дипломатичній академії України.
«Польські колеги мають величезний досвід такого (європейського) поступу. Їхнє бачення ситуації в Україні допоможе нам дійти, так би мовити, спільного знаменника і запропонувати певні конкретні проекти, які б давали можливість досягти результативності такого євроінтеграційного поступу. Тобто, підготувати підґрунтя, необхідні для подальшої реалізації нашого євроінтеграційного курсу», – зазначає експерт Групи стратегічних та безпекових студій, київський політолог Григорій Перепелиця.
Польська сторона, представлена Міністерством закордонних справ та науковими центрами, переконана: головне, що має взяти Україна у «Східного партнерства» – це приведення національного законодавства до вимог і стандартів Євросоюзу, що неможливе без серйозних внутрішніх реформ.
Нині спостерігається тенденція до «насадження» непопулярних у народі реформ, відхід від демократичного розвитку і паплюження прав людини і спільноти з боку нинішньої влади – так доволі різко оцінив українські реалії експерт Польського інституту міжнародних справ Лукаш Адамскі.
Начальник відділу у справах «Східного партнерства» МЗС Польщі Ярослав Дзєдзіц найголовнішим за нинішніх обставин вважає: українська влада має бути у постійному діалозі з народом, який її обрав; має впроваджувати справді демократичні реформи, але при цьому роз’яснювати їхню сутність народові. А це якраз той досвід, який пропонує «Східне партнерство».
«Східне партнерство» акумулює ініціативи всього ЄС, спрямовані на модернізацію і самого Союзу, і світу довкола, – зауважує Ярослав Дзєдзіц. – Живемо у час, коли страйки в Україні, вибори у Молдові, напруга у грузинсько-російських стосунках спричиняють конфліктні ситуації на політичному рівні у різних інституціях ЄС. Тож маємо дбати про безпеку довкола нас, це зрозуміло. А «Східне партнерство» якраз дає цим країнам досвід, як мирно розв’язувати проблеми, що виникли. Слід допомагати сусіднім державам долати внутрішні і регіональні негаразди, щоб стабільно розвиватись і впроваджувати реформи».
«Східне партнерство» і «стандартизація» співпраці
З боку Євросоюзу щодо «Східного партнерства» звучить чимало критики, нагадав колишній представник України при ЄС Андрій Веселовський. Він зауважив, що серед східних сусідок Євросоюзу є держави, які балансують між Європою та Євразією (такі як України та Білорусь), і такі, що готуються до членства в ЄС (як Грузія). Тож і механізми співпраці з цими державами з боку «Східного партнерства мають бути різними», каже він.
При цьому Андрій Веселовський визнає: «У «Східному партнерстві» є певні елементи, які можна було б використати для того, щоб у кожній країні-учасниці щось мінялось. Ми, Україна, маємо інтегроване управління кордонами, малий і середній бізнес, плюс екологія, енергетика. Кожне з цих слів відтворює важливі соціальні й економічні питання».
«Східне партнерство» не панацея і не ліки для модернізації України. Це, швидше, посібник для демократичних реформ, для запровадження європейських стандартів у всі сфери життя і влади, і громади, дійшли висновку експерти. Але ніякі програми не допоможуть Україні рухатись до європейської спільноти, якщо всередині країни відсутні справжні реформи, спрямовані на боротьбу з корупцією, захист прав і свобод українців, на розвиток і підтримку незалежних ЗМІ, наголошували учасники українсько-польського круглого столу.
«Польські колеги мають величезний досвід такого (європейського) поступу. Їхнє бачення ситуації в Україні допоможе нам дійти, так би мовити, спільного знаменника і запропонувати певні конкретні проекти, які б давали можливість досягти результативності такого євроінтеграційного поступу. Тобто, підготувати підґрунтя, необхідні для подальшої реалізації нашого євроінтеграційного курсу», – зазначає експерт Групи стратегічних та безпекових студій, київський політолог Григорій Перепелиця.
Нині спостерігається тенденція до «насадження» непопулярних у народі реформ, відхід від демократичного розвитку і паплюження прав людини і спільноти з боку нинішньої влади – так доволі різко оцінив українські реалії експерт Польського інституту міжнародних справ Лукаш Адамскі.
Начальник відділу у справах «Східного партнерства» МЗС Польщі Ярослав Дзєдзіц найголовнішим за нинішніх обставин вважає: українська влада має бути у постійному діалозі з народом, який її обрав; має впроваджувати справді демократичні реформи, але при цьому роз’яснювати їхню сутність народові. А це якраз той досвід, який пропонує «Східне партнерство».
«Східне партнерство» акумулює ініціативи всього ЄС, спрямовані на модернізацію і самого Союзу, і світу довкола, – зауважує Ярослав Дзєдзіц. – Живемо у час, коли страйки в Україні, вибори у Молдові, напруга у грузинсько-російських стосунках спричиняють конфліктні ситуації на політичному рівні у різних інституціях ЄС. Тож маємо дбати про безпеку довкола нас, це зрозуміло. А «Східне партнерство» якраз дає цим країнам досвід, як мирно розв’язувати проблеми, що виникли. Слід допомагати сусіднім державам долати внутрішні і регіональні негаразди, щоб стабільно розвиватись і впроваджувати реформи».
«Східне партнерство» і «стандартизація» співпраці
З боку Євросоюзу щодо «Східного партнерства» звучить чимало критики, нагадав колишній представник України при ЄС Андрій Веселовський. Він зауважив, що серед східних сусідок Євросоюзу є держави, які балансують між Європою та Євразією (такі як України та Білорусь), і такі, що готуються до членства в ЄС (як Грузія). Тож і механізми співпраці з цими державами з боку «Східного партнерства мають бути різними», каже він.
При цьому Андрій Веселовський визнає: «У «Східному партнерстві» є певні елементи, які можна було б використати для того, щоб у кожній країні-учасниці щось мінялось. Ми, Україна, маємо інтегроване управління кордонами, малий і середній бізнес, плюс екологія, енергетика. Кожне з цих слів відтворює важливі соціальні й економічні питання».
«Східне партнерство» не панацея і не ліки для модернізації України. Це, швидше, посібник для демократичних реформ, для запровадження європейських стандартів у всі сфери життя і влади, і громади, дійшли висновку експерти. Але ніякі програми не допоможуть Україні рухатись до європейської спільноти, якщо всередині країни відсутні справжні реформи, спрямовані на боротьбу з корупцією, захист прав і свобод українців, на розвиток і підтримку незалежних ЗМІ, наголошували учасники українсько-польського круглого столу.
