Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 19:45

Україна і Росія рухаються в Європу, але на різних швидкостях (європейська преса)


Прага – Напередодні саміту НАТО в Лісабоні 19-20 листопада та саміту ЄС – Україна 22 листопада в Брюсселі чимало газет розмірковують над перспективами євроінтеграції двох східних сусідів Європи – Росії та України. Оглядачі вважають, що у Лісабоні відбудеться «істотний прорив» у стосунках НАТО з Росією і подолання, так би мовити, дотеперішніх «намірів на конфронтацію». Щодо саміту ЄС – Україна газети також очікують «прориву... і ухвалення кількох важливих документів, над якими сторони працювали тривалий час і досить детально все узгодили». Чимало західних експертів закликають напередодні 22 листопада «подбати про Україну», щоб не змарнувати раніше потрачені зусилля на демократизацію української держави.

Прогнозуючи підписання важливих документів між ЄС та Україною у понеділок у Брюсселі, австрійська «Дер Штандард» наголошує, що це «буде першою вершиною України після такого ж саміту у Києві 4 грудня 2009 року, якої досягнуть відразу після укладення нового договору країн НАТО у Лісабоні (19-20 листопада)». Газета також інформує, що Україна насамперед очікує підписання плану дій щодо запровадження безвізового режиму з Євросоюзом, котрий передбачає також реформи в українському міграційному законодавстві, підвищення рівня надійності української документації та інші зміни. Але в центрі уваги саміту Україна – ЄС 22 листопада, як зауважує «Дер Штандард», будуть питання нової угоди про асоціацію, реформування української енергетики, поглиблення кооперації між сторонами в таких галузях, як зовнішня та оборонна політика, а також спільні ініціативи в українському Криму. До того ж Україна і ЄС розглянуть на найвищому рівні такі питання, як врегулювання конфлікту в Придністров’ї, удосконалення роботи прикордонної місії ЄС та стосунки сторін із Білоруссю. ЄС також запропонує на цьому саміті чимало своїх нових програм в Україні. Тут також зауважено, що угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС буде ймовірно готова для підписання до літа наступного року. Австрійське видання також наголошує, що важливу роль у підготовці саміту Україна – ЄС відіграють міністри закордонних справ Польщі та Швеції, Радослав Сікорський та Карл Більдт, які відповідають також і за програму ЄС «Східне партнерство».

Польський кореспондент «Жечіпосполитої» Пьотр Кощинський цитує з Києва міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта, котрий разом зі своїм польським колегою Радославом Сікорським переконували в українській столиці Президента Віктора Януковича у важливості прискорення реформ, передбачених Планом дій про асоціацію України з ЄС. Більдт, як тут наголошено, вважає, що 22 листопада найбільша увага буде звернута на угоду про асоціацію з ЄС, бо, незважаючи на деякий прогрес, ці реформи відбуваються в Україні дуже повільно. За даними експертів, із 69 запланованих тут реформ Києвом реалізовано на сьогодні лише чотири. Особливо складно просуваються політичні реформи, забезпечення прав людини та громадянських свобод в Україні. Газета також цитує польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського, який сказав, що найістотніший прогрес 22 листопада очікується на шляху запровадження безвізового режиму для українців і запевнив, що Польща й Швеція підтримуватимуть цю ініціативу на саміті Україна – ЄС.

Ще одне польське видання – «Ґазета Виборча» – вважає, що дорожня карта щодо безвізового режиму між Україною та ЄС буде ухвалена 22 листопада без визначення чіткої дати скасування віз, але уряд Януковича буде видавати це за великий успіх. Тут також сказано, що головною перешкодою на шляху укладення угоди про зону вільної торгівлі є сільське господарство, бо «квоти ЄС на безмитний продаж Україною продукції села до смішного малі». Тут також відзначено думки експертів про невпевненість Януковича у європейському курсі та вимушеність Президента України орієнтуватися нині на проєвропейську громадську думку та український бізнес, який бачить своє майбутнє ближче до Європи.

Лондонська «Таймз» вважає, що саміт НАТО в Лісабоні цієї п’ятниці буде «суттєвим проривом» у стосунках із Росією. Автор статті Тоні Гелпін наголошує, що «Росія мусить усвідомлювати, як успіхи її в інтеграції до європейської економіки покращать спротив тиску Китаю в колишній радянській вотчині – Середній Азії». Все це, на думку Гелпіна, створює «цікаві перспективи» вступу Росії до НАТО і в Євросоюз.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG