Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 23:53

Документи вказують на роль Росії в отруєнні Литвиненка


Британська поліція розслідує інформацію, що російська ФСБ одержала у своє розпорядження контейнер із радіоактивним полонієм менш ніж за три місяці перед тим, як ця речовина стала 2006 року причиною смерті колишнього офіцера цієї російської спецслужби Олександра Литвиненка у Лондоні. Британська газета Sunday Times зокрема повідомила, що документи, які з неназваних джерел одержала дружина Литвиненка Маріна, як виглядає, доводять, що ФСБ одержала полоній з російської АЕС. Якщо це правда, це буде найбільшим досі доказом причетності російських спецслужб до вбивства безкомпромісного критика Кремля Литвиненка. Радіо Свобода взяло інтерв’ю на цю тему в друга Литвиненка Олександра Ґольдфарба та у фахівця з питань розвідки Андрія Солдатова.

– Пане Ґольдфарб, розкажіть будь ласка про отримані документи.

Олександр Ґольдфарб
Олександр Ґольдфарб:
Ми вдячні тим важливим людям, що, ризикуючи життям, зробили копії документів і передали їх нам. Ці папери демонструють, що радіоактивний контейнер було транспортовано з Балаковської АЕС до Москви – це відстань у 1200 кілометрів. Це станція державної атомної агенції «Росатом», що є цивільною організацією. У Москві контейнер було передано центрові наукових досліджень ФСБ. Якщо документи справжні, то вони демонструють, що контейнер було відтранспортовано приблизно за два місяці перед тим, як сліди полонію було знайдено у Лондоні. Транспортування здійснило спеціальне військове з’єднання, базоване у Ярославлі. Документи включають відрядження на поїздку водія, старшого сержанта та рахунок, у якому вказано, що в контейнері міститься полоній, вироблений у Сарові, у містечку, де проводяться ядерні дослідження, що раніше називалося Арзамас 16. Якщо це правда, ці документи є важливим додатком до аргументів на користь того, що за вбивством Литвиненка стоїть ФСБ, що це спонсороване державою вбивство, і що полоній не був викрадений. Полоній – настільки рідкісна речовина, що не може бути простим збігом одержання її ФСБ за два місяці до вбивства Литвиненка. Звичайно, доказ непрямий. У документах значаться імена щонайменше восьми осіб: водіїв, відповідальних за безпеку і двох високопоставлених осіб Балаковської АЕС. Влада мусить бути причетною, якщо їм довелося брати в цьому участь. Бо те, що ми маємо, – це копії. Оригінали зберігаються деінде.

– Автентичність цих документів ставиться під сумнів у Росії, і Ви самі кажете: «якщо вони виявляться справжніми».

Олександр Ґольдфарб:
Сумніви щодо цих паперів у Росії, головним чином, стосуються того факту, що цивільні експерти у ФСБ ніколи не чули про відділ під назвою «Головний резерв», до якого транспорт спеціального з’єднання нібито доставив матеріал. Наше джерело каже, що «Головний резерв» – це мережа з кількох військових з'єднань, що розташовані у стратегічно важливих місцях у Росії, де тримають спеціальні склади зброї і матеріалів, які можуть бути використані миттєво в разі потреби. Це правда, що цивільні експерти не чули про них, і ми просто не знаємо, що спеціальні з’єднання про це думають. Всю цю інформацію було передано британській поліції, яка її розслідує.

– Йдеться про відносно велику кількість полонію-210, понад три кілограми...

Олександр Ґольдфарб:
Це абсолютно не відповідає дійсності. Це вага контейнера. Документи свідчать, що більшість із цього – це оливо, що захищає від радіації. Хтось десь записав неправильну інформацію, і так поширилася ця цифра. Але одного грама полонію достатньо, щоб отруїти мільйон людей.

– Ваше джерело повідомило Вас, чому він так довго чекав?

Олександр Ґольдфарб:
У нього були свої особисті обставини. Рішення довго визрівало, і я навіть не певен, що він мав доступ до документів раніше. Я не знаю, коли були зняті копії, але я не можу говорити більше, щоб захистити джерело. Але я не сумніваюся в його серйозності. На відміну від інших оглядачів, журналістів та інших, котрі обговорюють це питання, ми знаємо джерело і довіряємо йому.

– Пане Солдатов, а яка Ваша думка про документи?

Андрій Солдатов
Андрій Солдатов:
Я ніколи не чув, щоб ФСБ мала «Головний резерв». За часів КҐБ понад 20 років тому був «загальний резерв», розрахований на використання під час воєнних операцій, але він стосувався схованок зброї в європейських країнах. Якщо б, наприклад, надсилалися радянські війська до Німеччини, диверсійні загони могли б одержати звідти зброю, вибухівку і гроші, які зберігалися в таємних місцях. Але, вивчаючи цю тему довгий час, я ніколи не чув, щоб ФСБ мала подібний відділ. Ба більше, документи, про які йдеться, демонструють наявність кількох причетних з’єднань, і, виглядає, що вони також стосуються полку мотопіхоти в Білорусі. Звідси випливають питання щодо цих документів.

– Якщо ця інформація виявиться правдою, чи позначиться вона на російському розслідуванні справи Литвиненка?

Андрій Солдатов:
Звичайно. Поява таких документів чи, радше, реакція ФСБ на них є показовою. Стаття у Sunday Times закінчується цитуванням ФСБ про те, що документи є фальшивкою. Це б показало, що ФСБ є неконтрольованою і непідзвітною. Думаю, що це питання надто важливе, його соціальна важливість надто серйозна, щоб відкидати це, заявляючи, що документи фальшиві. ФСБ та генпрокурор заявили, що проводять власне розслідування смерті Литвиненка і тепер зобов’язані надати власні докази.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG