Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 22:49
Київ – Політизація історії України призводить до зниження довіри учнів до відповідного шкільного предмету, свідчать результати дослідження громадської думки щодо змісту підручників з історії України та всесвітньої історії. Згідно з висновками, зміст підручників з історії України також є загалом моноетнічним. Деякі експерти наголошують на тому, що треба переглянути підхід до написання таких підручників, а самі учні просять не замовчувати суперечливі сторінки української історії.

За словами десятикласника однієї зі шкіл Київщини Антона, щоб учням не бракувало інформації у підручниках, вчитель з історії додатково начитує їм конспекти. Він зізнається, що загалом підручники з історії його влаштовують, проте деякі побажання все ж залишаються.

«Щодо підручників з історії України, то там має бути весь матеріал: щоб і не розтягнутий, але й не дуже стислий. Щоб було з чого готуватися на екзамени. Також мають бути нормальні ілюстрації – не такі, щоб на них нічого не можна було роздивитись. Головне, щоб не замовчували різні події, наприклад, Голодомор, – це все, про що я можу просити», – зазначив школяр у коментарі Радіо Свобода.

Авторам підручників дорікають щодо нетолерантності

Досліджувати ставлення українських учнів, їхніх батьків та вчителів до підручників з історії взялися в Європейській дослідницькій асоціації. Одне з питань, з якого інтерв’ювали учасників, – зміст підручників із точки зору етнічної толерантності, тобто наскільки збалансовано в підручниках з історії України подається історія інших етнічних груп.

За словами керівника експертної ради асоціації Світлани Горної, у більшості підручників про представників національних меншин, як-то поляків чи росіян, згадується винятково в контексті вияву агресії щодо України в різні історичні періоди. Це, розповідає дослідник, багатьом респондентам не до вподоби. «Вони не хочуть бачити історію України як історію гноблення. Вони хочуть бачити її як історію становлення нації, в якій було і тяжке, і хороше, аби лиш воно було зважено», – додає Світлана Горна.

Політизацію історії вважають неприпустимою

Організатори дослідження також запропонували учасникам висловити своє ставлення до випадків політизації деяких періодів історії України. Згідно з висновками, більшість учасників назвали факти політизації історії неприпустимими і такими, які знижують довіру учнів до підручників з історії України зокрема та відповідного шкільного предмету загалом.

Заввідділом новітньої історії та політики Інституту історії України НАНУ Георгій Касьянов називає позицію респондентів цілком логічною. «Історія – це частина громадянського виховання, і очевидно, що держава відповідає за таке виховання. Певна державна політика має бути в цій галузі, але вона не може залежати від політичної кон’юнктури», – наголошує він.

Серед питань до обговорення у процесі дослідження – також висвітлення теми культури у підручниках з історії та проблема гендерного балансу. До обох цих питань учні та їхні батьки висловили переважно нейтральне ставлення.

Дослідження проводилось у східних та західних областях України, а також у Києві у вересні-жовтні 2010 року Європейською дослідницькою організацією за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Експерти провели 9 фокус-групових дискусій із учнями 7-11 класів загальноосвітніх шкіл та гімназій і їхніми батьками, а також 10 експертних інтерв’ю з учителями-методистами – викладачами історії, а також представниками освітніх установ та неурядових організацій.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG