Переговори про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом розпочалися у 2008 році, після того, як Україна вступила до Світової організації торгівлі. Незабаром сторони проведуть 14-й раунд переговорів. Процес іде повільніше, аніж очікувалося, однак у середньому, зазвичай триває три роки, зауважив на засіданні Європейської бізнес-асоціації у Харкові перший секретар Посольства Королівства Великобританії в Україні Данкан Алан.
У проекті угоди про зону вільної торгівлі, яку планує підписати Україна та ЄС, 14 розділів. Вони стосуються лібералізації тарифів, походження товарів, санітарних та фітосанітарних заходів, торгівлі послугами, інтелектуальної власності тощо.
«Обговорення чотирьох глав завершене. Залишилося обговорити по 10% тих розділів, тобто прогрес вражає», – зазначив Данкан Алан.
Зона вільної торгівлі вигідна обом сторонам. Для Євросоюзу це розширення економіко-географічних кордонів, а для України – доступ на європейські ринки. Ввезення товарів у Європу здійснюватиметься без додаткових зборів.
Гра за європейськими правилами
Однак, щоб потрапити на європейські прилавки, українська продукція повинна відповідати певним вимогам. Вітчизняні компанії, зокрема, мають відмовитись від використання назв «коньяк» або «шампанське», щоб не порушувати «правил інтелектуальної власності».
Але в першу чергу – реформувати доведеться фінансовий сектор української економіки. За словами начальника головного управління зовнішньоекономічних зв’язків харківської облдержадміністрації Ігоря Матюшенка, це передбачає суттєве скорочення комерційних банків і страхових компаній.
«136 банків в Україні – це нонсенс. Така кількість кишенькових банків не в змозі профінансувати великі інвестиційні програми. Будь-який великий бізнес зацікавлений у збільшенні вартості своїх активів. Якщо бізнес готовий до цього, то це буде неминуче укрупнення цієї системи. Ось, наприклад, у Німеччині великих банків лише шість-вісім», – зауважив Ігор Матюшенко.
Багатьом українським компаніям, за словами представника обласної влади, доведеться або пристосуватись до нових умов, або піти до іншого сектору економіки. Опиратися нововведенням, як каже Ігор Матюшенко, будуть ті, чиєму бізнесу добре і зараз, а також чиновники і митники, які за рахунок завищення митної вартості товарів можуть вирішувати проблему наповнення державного бюджету.
На повну потужність угода про зону вільної торгівлі запрацює не одразу
На створення всеосяжної зони вільної торгівлі піде не один рік. Директор британської компанії CTA Economic&Export Analysts Ltd Марк Хелієр вважає, що на це піде десятиліття.
За цей час українським виробникам доведеться вкласти чималі кошти для переходу на євростандарти і навчитись захищати власні інтереси на європейському ринку, де Україна матиме чимало конкурентів. На ринку сільськогосподарської продукції – це Франція, Іспанія та Італія, в металургії – насамперед Франція та Німеччина, наголосив на зустрічі із бізнесменами Ігор Матюшенко.
Багато роботи перед тим доведеться зробити і Верховній Раді, ухваливши низку законів та нормативних актів. Однак у перспективі, як кажуть експерти, це дасть змогу українцям купувати європейські товари за значно нижчими цінами.
У проекті угоди про зону вільної торгівлі, яку планує підписати Україна та ЄС, 14 розділів. Вони стосуються лібералізації тарифів, походження товарів, санітарних та фітосанітарних заходів, торгівлі послугами, інтелектуальної власності тощо.
«Обговорення чотирьох глав завершене. Залишилося обговорити по 10% тих розділів, тобто прогрес вражає», – зазначив Данкан Алан.
Зона вільної торгівлі вигідна обом сторонам. Для Євросоюзу це розширення економіко-географічних кордонів, а для України – доступ на європейські ринки. Ввезення товарів у Європу здійснюватиметься без додаткових зборів.
Гра за європейськими правилами
Однак, щоб потрапити на європейські прилавки, українська продукція повинна відповідати певним вимогам. Вітчизняні компанії, зокрема, мають відмовитись від використання назв «коньяк» або «шампанське», щоб не порушувати «правил інтелектуальної власності».
Але в першу чергу – реформувати доведеться фінансовий сектор української економіки. За словами начальника головного управління зовнішньоекономічних зв’язків харківської облдержадміністрації Ігоря Матюшенка, це передбачає суттєве скорочення комерційних банків і страхових компаній.
«136 банків в Україні – це нонсенс. Така кількість кишенькових банків не в змозі профінансувати великі інвестиційні програми. Будь-який великий бізнес зацікавлений у збільшенні вартості своїх активів. Якщо бізнес готовий до цього, то це буде неминуче укрупнення цієї системи. Ось, наприклад, у Німеччині великих банків лише шість-вісім», – зауважив Ігор Матюшенко.
Багатьом українським компаніям, за словами представника обласної влади, доведеться або пристосуватись до нових умов, або піти до іншого сектору економіки. Опиратися нововведенням, як каже Ігор Матюшенко, будуть ті, чиєму бізнесу добре і зараз, а також чиновники і митники, які за рахунок завищення митної вартості товарів можуть вирішувати проблему наповнення державного бюджету.
На повну потужність угода про зону вільної торгівлі запрацює не одразу
На створення всеосяжної зони вільної торгівлі піде не один рік. Директор британської компанії CTA Economic&Export Analysts Ltd Марк Хелієр вважає, що на це піде десятиліття.
За цей час українським виробникам доведеться вкласти чималі кошти для переходу на євростандарти і навчитись захищати власні інтереси на європейському ринку, де Україна матиме чимало конкурентів. На ринку сільськогосподарської продукції – це Франція, Іспанія та Італія, в металургії – насамперед Франція та Німеччина, наголосив на зустрічі із бізнесменами Ігор Матюшенко.
Багато роботи перед тим доведеться зробити і Верховній Раді, ухваливши низку законів та нормативних актів. Однак у перспективі, як кажуть експерти, це дасть змогу українцям купувати європейські товари за значно нижчими цінами.
