Під час форуму учасники з Грузії, країн СНД та Балтії обговорили виклики, які виникли перед ЗМІ за останні кілька років. За визначенням деяких учасників, ідеться передовсім про зростання конкуренції в медійному середовищі через появу нових каналів інформації, а також збільшення ролі регіональних ЗМІ.
Попри те, що ще в жовтні Україна посіла131 місце у рейтингу свободи слова, в адміністрації Президента переконані: Україна може стати центром розвитку свободи преси на всьому пострадянському просторі. Заступник глави адміністрації Президента Ганна Герман запевняє, що глава держави приділяє багато уваги питанням свободи преси в Україні.
Нині, за словами Ганни Герман, мешканцям різних країн важливо адаптуватися до нових умов інформаційного середовища.
«Інформаційний простір стає дедалі прозорішим. Більше немає таких секретів, які можна зберегти. І влада, і медіа, і всі громадяни повинні навчитися працювати в таких умовах, коли все має бути чесно, без подвійних стандартів», – додає Герман.
Мас-медіа повинні дослухатися до аудиторії
У міністерстві зв’язку та масових комунікацій Росії вважають, що однією з характерних рис інформаційного простору нового тисячоліття є поява так званого універсального медіасередовища, коли журналістом може стати кожен охочий.
«У такому середовищі для створення цікавого медіапродукту достатньо мобільного телефону. Новий формат конкуренції вимагає від працівників ЗМІ не лише вдосконалення професійних вмінь щодо збору, обробки та подачі матеріалу, а й глибокого розуміння своєї аудиторії», – каже заступник міністра зв’язку та масових комунікацій Росії Олександр Жаров.
Він також акцентує на тенденції зростання ролі регіональних ЗМІ.
«Як не парадоксально звучить, але з універсалізацією медіасередовища стають застарілими глобальні медіакорпорації, аудиторією яких була середньостатистична людина, яка, щоправда, існувала суто математично. Прийшов час розвитку медіасуб’єктів регіонального та меншого рівнів, які враховують національні, культурні та соціальні особливості своєї аудиторії. Саме такі мас-медіа здатні поєднати професіоналізм зі значними обсягами інформування населення», – зазначає Олександр Жаров.
Українським журналістам заважає провінційність?
Одна зі спікерів заходу, народний депутат від НУНС Ірина Геращенко збирається порушити на форумі й нагальні проблеми розвитку українських мас-медіа, а саме – повернення цензури, якість журналістської освіти та дотримання професійних стандартів.
«Проблема не тільки в тому, що повертається наступ на свободу слова. У нас є також проблема провінційності журналістської діяльності та професійності працівників ЗМІ. До того ж, у нас практично немає журналістів-міжнародників», – наголошує вона.
У коментарі для Радіо Свобода Ірина Геращенко висловила переконання, що до нового року у Верховній Раді розглянуть закон про доступ до публічної інформації.
«Сподіваюся, що нам вдасться ухвалити такий документ, який не буде вихолощений, який, можливо, буде компромісним, але все ж зможе розширити права журналістів на отримання інформації і змусить органи влади працювати прозоріше», – додає парламентар.
Попри те, що ще в жовтні Україна посіла131 місце у рейтингу свободи слова, в адміністрації Президента переконані: Україна може стати центром розвитку свободи преси на всьому пострадянському просторі. Заступник глави адміністрації Президента Ганна Герман запевняє, що глава держави приділяє багато уваги питанням свободи преси в Україні.
Нині, за словами Ганни Герман, мешканцям різних країн важливо адаптуватися до нових умов інформаційного середовища.
«Інформаційний простір стає дедалі прозорішим. Більше немає таких секретів, які можна зберегти. І влада, і медіа, і всі громадяни повинні навчитися працювати в таких умовах, коли все має бути чесно, без подвійних стандартів», – додає Герман.
Мас-медіа повинні дослухатися до аудиторії
У міністерстві зв’язку та масових комунікацій Росії вважають, що однією з характерних рис інформаційного простору нового тисячоліття є поява так званого універсального медіасередовища, коли журналістом може стати кожен охочий.
«У такому середовищі для створення цікавого медіапродукту достатньо мобільного телефону. Новий формат конкуренції вимагає від працівників ЗМІ не лише вдосконалення професійних вмінь щодо збору, обробки та подачі матеріалу, а й глибокого розуміння своєї аудиторії», – каже заступник міністра зв’язку та масових комунікацій Росії Олександр Жаров.
Він також акцентує на тенденції зростання ролі регіональних ЗМІ.
«Як не парадоксально звучить, але з універсалізацією медіасередовища стають застарілими глобальні медіакорпорації, аудиторією яких була середньостатистична людина, яка, щоправда, існувала суто математично. Прийшов час розвитку медіасуб’єктів регіонального та меншого рівнів, які враховують національні, культурні та соціальні особливості своєї аудиторії. Саме такі мас-медіа здатні поєднати професіоналізм зі значними обсягами інформування населення», – зазначає Олександр Жаров.
Українським журналістам заважає провінційність?
Одна зі спікерів заходу, народний депутат від НУНС Ірина Геращенко збирається порушити на форумі й нагальні проблеми розвитку українських мас-медіа, а саме – повернення цензури, якість журналістської освіти та дотримання професійних стандартів.
«Проблема не тільки в тому, що повертається наступ на свободу слова. У нас є також проблема провінційності журналістської діяльності та професійності працівників ЗМІ. До того ж, у нас практично немає журналістів-міжнародників», – наголошує вона.
У коментарі для Радіо Свобода Ірина Геращенко висловила переконання, що до нового року у Верховній Раді розглянуть закон про доступ до публічної інформації.
«Сподіваюся, що нам вдасться ухвалити такий документ, який не буде вихолощений, який, можливо, буде компромісним, але все ж зможе розширити права журналістів на отримання інформації і змусить органи влади працювати прозоріше», – додає парламентар.
