Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 05:03

Саміт ЄС: зміни до Лісабонської угоди та «милиці для євро»


Брюссель – Протягом четверга і п’ятниці 27 лідерів європейського блоку держав проводять традиційний щорічний саміт. На порядку денному зустрічі голів країн та урядів, тим часом, далеко не святкова тема. А саме: ослаблене «здоров’я» зони євро. Тому, від керівників держав-членів Євросоюзу очікують ухвалення постійного і особливого фінансового фонду, завданням якого буде порятунок зони обігу єдиної європейської грошової одиниці.

Щось схоже на цей механізм порятунку країн від дефолту вже було нашвидкуруч задіяне у травні цього року. Причиною стало те, що Євросоюз усвідомив: однієї фінансової допомоги Греції недостатньо, щоб вся зона євро була стабільною. Потрібні потужніші гарантії. Тоді вирішили створити грошовий механізм порятунку, який припинить свою дію у 2013 році.

Але тепер всі зійшлися на думці, що існування цієї, так би мовити, «милиці для євровалюти» повинно бути значно тривалішим, бо проблеми у різних державах ЄС – це справді серйозно і надовго.

Тож, на саміті Європейського Союзу мають вирішити, що цей фонд допомоги буде постійним, хоча всі його деталі будуть відомі аж наприкінці березня наступного року.

Умова Німеччини до душі не всім

Тим часом Німеччина, яка є найпотужнішою економікою співдружності, поставила вимогу: використання грошей цього фонду має здійснюватися лише тоді, коли інших методів порятунку країн-боржників більше не буде.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель хоче офіційно зафіксувати умову, що виділення коштів можливе тільки за повної згоди всіх країн зони євро і лише в тому випадку, коли вся ця зона опиниться у небезпеці.

«Ніхто у Європі не буде покинутий на узбіччі, нікого не залишать напризволяще, – пообіцяла Анґела Меркель перед самітом. – Європа має успіх, коли діє разом і я навіть додала б: Європа має успіх тільки в тому випадку, коли діє разом».

Низка інших держав ЄС висловлює жаль, що цей механізм не може задіюватися дещо раніше, тобто, тоді, коли проблему легше владнати. Наприклад, у випадку «грецької кризи» країни ЄС дочекалися до того моменту, коли слід було надати значно більшу суму допомоги.

Лідери деяких інших країн вважають, що умова про обов’язкове одноголосне рішення допомогти «потопаючим» – теж надто ризикована. Скажімо, Словаччина, що входить до єврозони, вже відкрито відмовляється надавати кошти державі, що може погрузнути у нову боргову кризу.

Низькі рейтинги та масові маніфестації

Нарешті, на саміті знову прозвучить підтвердження, що Лісабонська угода зазнає незначних змін. Зокрема, додасться положення, що країни, де в обігу єдина європейська валюта, можуть розраховувати на допомогу, але у чітко визначених випадках. Донині така допомога не була офіційно узаконеною.

Цей коректив – нагальнй, бо, скажімо, за німецькими законами, порятунок від банкрутства греків, а нещодавно й ірландців, може бути оскарженим у судових установах Німеччини.

Тим часом, останній у цьому році саміт голів держав та урядів об’єднаної Європи відбувається на тлі доволі похмурих обставин. Радою Євросоюзу керує Бельгія, яка ось вже понад 6 місяців не має постійного уряду і щойно отримала нижчу оцінку одного зі світових рейтингових агентств щодо стану економіки країни.

У різних європейських столицях напередодні саміту пройшли масові маніфестації на знак протесту проти режимів суворої економії, оголошених урядами та, у більшості випадків, ініційовані європейськими установами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG