Доступність посилання

ТОП новини

Угорщина головує в ЄС і обіцяє сприяти Україні (європейська преса)


Прага – Низка впливових європейських видань звертають увагу на початок головування в ЄС Угорщини, котра, на думку деяких оглядачів, може повторити невдалий досвід головування Чехії дворічної давності, тим більше, що угорська економіка має одну з найскладніших репутацій в ЄС. Разом з тим газети цитують главу правого уряду в Будапешті Віктора Орбана, який обіцяє докласти зусиль для узгодження економічної політики країн ЄС, сприяти розширенню Європи і покращенню стосунків із сусідами ЄС на кшталт України. Тим більше, що у травні Будапешт прийматиме саміт ЄС – країни «Східного партнерства». Газети також інформують про атаку українських націоналістів на запорізький штаб комуністів, де було підірвано пам’ятник Сталіну.

Польська «Ґазета Виборча» налаштована критично щодо піврічного головування Угорщини в ЄС і наголошує, що Будапешт може спіткати в головуванні таке саме фіаско, як два рок тому чехів. Видання наголошує, що Угорщина має проблеми з сусідами, зокрема, зі Словаччиною, а також порушує стандарти ЄС щодо свободи преси. Але найбільшою проблемою під час головування Будапешта в Брюсселі може стати економіка, бо угорська економіка є однією з найбільш проблемних у спільноті і навряд чи Угорщина зможе, окрім вирішення своїх власних негараздів, консолідувати країни ЄС довкола економічних та фінансових проблем. «Ґазета Виборча» також не без скептицизму оцінює обіцянки Угорщини сприяти інтеграції ромів у ЄС, коли навіть на угорських теренах представники цієї меншини «є паріями». Одночасно зазначено, що Будапешт сприятиме під час свого урядування в ЄС розширенню спільноти шляхом переговорів про вступ із Хорватією, проведенням саміту ЄС – країни «Східного партнерства», включно з Україною, у травні в угорській столиці. Перед цим, на початку року Угорщина проведе низку двосторонніх зустрічей із країнами -сусідами ЄС, насамперед, із Україною.

Австрійська «Дер Штандард» публікує інтерв’ю з угорським прем’єром Віктором Орбаном, країна якого розпочала з 1 січня 2011 року головування в ЄС. Орбан, серед іншого, зауважив, що Європа має вивчити позитивний досвід боротьби з фінансовою кризою на Сході Європи і запевняє, що Будапешт докладе максимум зусиль для поглиблення «Східного партнерства» з Україною, Вірменією, Азербайджаном, Молдовою, Грузією та Білоруссю. Орбан також зупинився на новому угорському законі про пресу, котрий гостро критикують в ЄС як «драконівський». Тут наголошено що всі опозиційні сили в Угорщині виступають проти остаточного затвердження цього закону в парламенті, де правляча нині консервативна партія Віктора Орбана «Фідес» має більшість.

Ще одна польська газета – «Жечпосполіта» – інформує про активність українських націоналістів у новорічну ніч, коли невідомі підірвали пам’ятник Сталіну на території прилеглій до будови штабу комуністичної партії в Запоріжжі і приурочили це ніби-то до 102-ї річниці з дня народження Степана Бандери. Польське видання цитує лідера українських комуністів Петра Симоненка, котрий після вибуху в Запоріжжі не лише закликав Президента Януковича скасувати нагородження його попередником Віктором Ющенком званням Героя України посмертно лідера ОУН Степана Бандери та командувача УПА Романа Шухевича, а й оголосив мобілізацію сил комуністів на боротьбу з українським нацизмом. «Жечпосполіта» також нагадує, що напередодні українська націоналістична організація «Тризуб Степана Бандери» попереджала про наміри знищити пам’ятник Сталіну в Запоріжжі.

Австрійська «Ді Прессе» інформує, що з Нового року Росія розпочала транспортування нафти до Китаю, що стало сигналом нового етапу путінської енергетичної стратегії. Австрійська газета наголошує, що «Москва реалізовує нині щось набагато більше, аніж транзит через Україну й Білорусь до Європи з його ціновими суперечками, і покладає більше сподівань на новий стратегічний енергетичний важіль на Сході». «Ді Прессе» також зауважує, що, не зважаючи на запевнення міністра енергетики Росії Сергія Шматка про довготривалий інтерес Москви до постачання нафти й газу в Європу, все ж російський представник не приховував розчарування тим, що ніби-то Європа не все робить для успішного розвитку енергетичної співпраці з Росією.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG