Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 04:38

Прага – У Киргизстані спеціальна комісія, створена для розслідування кривавих подій червня минулого року на півдні країни, оголосила сьогодні свої висновки. Серед тих, хто несе частку вини за тодішні жорстокі сутички між власне киргизами й місцевими киргизстанськими узбеками, названі і лідери цих узбеків, і родичі скиненого президента Курманбека Бакієва, і неуточнені «зовнішні сили», але й представники місцевої й державної влади самого Киргизстану.

Національна комісія з розслідування причин червневих заворушень на півдні Киргизстану вважає, що трагедію спровокували окремі діячі, а прості киргизи й узбеки в цьому не винні.

Голова комісії, колишній спікер парламенту Абдигани Еркебаєв так виклав її висновки: «Різноманітні сили, включно з лідерами місцевих узбеків, хотіли скористатися з моменту, коли влада була безсила, і почали діяти у своїх власних інтересах. Це розлютило киргизьке населення і стало тією краплею, яка викликала відповідь із киргизької сторони».

«При цьому родина Бакієвих, яка доти вдавалася тільки до політичних засобів, цього разу вирішила скористатися з ситуації і стала каталізатором. До заворушень долучилися кримінальні угруповання, наркоторгівці, деякі екстремістські релігійні організації і навіть іноземці», – додав голова комісії.

Винні і представники влади

Схожі звинувачення у владі Киргизстану висловлювали вже й раніше. Та нинішній звіт пішов далі і склав частину вини й на деяких представників самої цієї влади, які діяли неналежним чином у перебігу конфлікту.

«Дієва влада повинна була передбачити це і вжити заходів, щоб відвернути такі події. Але вони не змогли цього зробити – конкретно, це Служба національної безпеки, Міністерство внутрішніх справ і Генеральна прокуратура. Керівники цих органів, на думку комісії, не виконали своїх обов’язків, тому повинні понести відповідальність за ті події», – заявив голова Національної комісії.

За даними звіту, часткова відповідальність лежить, зокрема, на тодішніх віце-прем’єрі Азімбекові Бекназарову й голові Служби нацбезпеки Кенешбекові Дюйшебаєву, які обидва досі обіймають ці ж посади. Частково винні й тодішні міністр внутрішніх справ Болот Шер (відомий раніше як Шерніязов) і спеціальний представник уряду на півдні країни Ісмаїл Ісаков (нині вони обидва депутати парламенту) та колишній генеральний прокурор Байтемір Ібраєв, нині пенсіонер.

Іще частку вини комісія склала й на деяких тодішніх керівників місцевої влади – губернаторів Ошської і Джалал-Абадської областей, мерів Оша, Джалал-Абада і ще кількох міст.

Комісія рекомендує президентові, парламентові і урядові вжити «заходів» проти цих урядовців, хоча й не конкретизує, яких саме.

Комісія про роль лідерів узбецької громади і родини Бакієвих

Особливу вину звіт складає на одного з узбецьких діячів півдня Киргизстану Кадиржона Батирова. Цей підприємець, власник приватного Університету дружби народів у місті Оші і один із давніх лідерів місцевих киргизьких узбеків, за даними комісії, разом зі ще кількома узбецькими діячами почав «імітувати боротьбу за права узбецької громади Киргизстану» і в своїх численних виступах наголошувати на порушенні прав цієї громади.

Примітно, що у звіті окремо наголошено: ніхто з цих узбецьких лідерів ніколи офіційно не висував вимоги про автономію для узбеків у Киргизстані. Тим часом після самого конфлікту киргизи називали за його причину якраз твердження про такі вимоги.

Іще одним особливо звинуваченим у звіті є син скиненого президента Курманбека Бакієва Максим. Як стверджують автори звіту, саме Максим і його дядько, брат Курманбека Бакієва Джаниш фінансували заворушення.

Не виключила комісія і участь у заворушеннях неназваних «третіх країн». Натомість сусідній Узбекистан вона похвалила за стриманість у час заворушень.

Міжнародне розслідування: причини заворушень зберігаються

Крім киргизстанської Національної комісії, заворушення на півдні країни розслідує також міжнародна комісія під керівництвом Організації з безпеки і співпраці в Європі.

Голова комісії, спеціальний представник Парламентської асамблеї ОБСЄ в Середній Азії Кіммо Кільюнен раніше казав, що це міжнародне розслідування вже визначило причини того конфлікту. Остаточні висновки ця комісія мала б оприлюднити в лютому.

А тим часом Кільюнен в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що в тих подій було багато причин – політичних, культурних, а також історичних, – і більшість із них зберігається й досі.

За офіційними даними, під час заворушень загинуло 426 людей. При цьому з 381 впізнаного загиблого 276 – узбеки і 105 – киргизи. Завдану матеріальну шкоду оцінюють у перерахунку в 700 мільйонів доларів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG