Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 07:38

Київ – Українська поетеса і журналістка Надія Степула презентувала у Києві збірку вибраної публіцистики «Анабазис». До книги увійшли есеї різних років. Українські письменники називають публіцистику Надії Степули легкою і порівнюють її з поетичною творчістю.

До збірки «Анабазис», що з грецької означає «похід», увійшли 35 філософських есеїв Надії Степули, у яких автор розповідає про мандрівки шляхами відомих українських історичних постатей.

Нова книжка есеїв відомої української письменниці, журналіста Радіо Свобода Надії Степули «Анабазис»
«Що веде? – Дорога. Анабазис. Похід. Не військовий – як «Похід Кіра», описаний Ксенофонтом під назвою «Анабазис», а похід – як пошук незвіданого», – пише Надія Степула в есеї, яким розпочинає однойменну збірку.

«Похід» письменниці розпочинається у Качанівці, де колись жили меценати Тарновські, чиїм коштом був похований Тарас Шевченко, і триває особливим маршрутом, яким ходили Сковорода і Гоголь, Довженко і Мазепа.

Ідею збірки сама авторка формулює так:

«Ця стежка не веде – вона несе мене
Повз плити мертвих днів і місто кам’яне
До світла днів нових, до життєдайних див,
Де досі ще ніхто ніколи не ходив…»


Книга есеїв Надії Степули – іронічна і лірична водночас, розповідає письменник і видавець Михайло Слабошпицький: «Вона не заламує руки. Тут людина, яка розуміє, ніби в оповіданні Шервуда Андерсона: це, звичайно, жахливо, але справа не в цьому, пішли далі. Тому, мабуть, ця книжка і є такою цілісною».

Слідами Гессе

У новій книзі публіцистка вслід за Гессе подорожує «до самої себе», зауважує автор передмови до «Анабазису», письменник Степан Процюк. За його словами, Степула – одна із небагатьох в українській літературі, хто найближче підійшов до ідеї віднаходження власного «я», своїх бажань і прагнень.

«Звичайно, це подорож назовні, але найперше це мандрівка всередину власного світу. І кожен намагається таку подорож здійснити протягом всього життя, – зазначає Процюк. – Вони не знають, чого насправді хочуть, що їм насправді потрібно, які у них насправді переконання, що їх хвилює».

Надію Степулу читають польською, латиською, російською та англійською мовами, а в Україні знають мало, нарікають колеги авторки. Зокрема, за їхніми словами, остання збірка очікувала на свій вихід близько двох років.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG