Подорожчання електроенергії стосується тих, хто щомісяця споживає понад півтори сотні кіловат-годин електроенергії, не маючи електроплит. Про це повідомляють у Національній комісії регулювання електроенергетики. Комісія вважає подорожчання економічно обґрунтованим.
«Потерпає винятково населення»
Пенсія Катерини Іванівни - це трохи більше восьмисот гривень. Цю суму, - каже жінка, - треба розтягнути на місяць: щоб вистачило і на їжу, і на ліки, і на оплату комуналки. А платить Катерина Іванівна регулярно – в тому числі – за електроенергію. «Я платила 24 цілих 38 сотих копійки за один кіловат. Тепер буде майже 32 копійки. Ніби це й не таке вже й підвищення, але ж воно все одно б’є по кишені. У кого пенсія до 1000 гривень, а це більшість пенсіонерів, для тих кожна гривня має значення, вони рахують. Це наступ по всіх фронтах! Ось учора купила хліб – і хліб уже подорожчав!», - обурюється пенсіонерка.
Від нових тарифів на електроенергію потерпатиме винятково населення, адже великі підприємства споживатимуть її за старими цінами, підкреслює економіст, колишній віце-прем’єр Володимир Лановий. «Населенню тепер підвищують вартість, щоб покрити збитковість деяких видів виробництва електроенергії. А для підприємств, для бізнесу, для великого бізнесу створюються додаткові прибутки. Це робиться для того, щоб допомогти великому бізнесу в металургії, в хімії, в машинобудуванні – це галузі, які споживають дуже багато електроенергії і газу. Тобто відбувається захист інтересів правлячого класу, а не громадян України».
Об’єктивний процес?
Начальник управління цінової політики Національної комісії регулювання електроенергетики Ольга Осадча наголошує, що зміна тарифів стосується не всіх. «Це підвищення не для всіх, це часткове підвищення. 70% населення споживає не більше 150 кіловат-годин. Крім того, є ряд виключень – це багатодітні сім’ї, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, де нема теплопостачання, і користується електроенергією – для цих категорій тариф зберігається. Зараз населення покриває 24.4 % від необхідного тарифу, необхідного розрахункового тарифу для населення. Насправді, виходить, що для населення середній тариф (без податку на додану вартість) складає 19.2 копійки, бо в квартирах з електроплитами, в сільській місцевості – там тариф зменшено».
В Україні 4 атомних електростанцій, 10 гідроелектростанцій потужністю понад 10 мегават, і стільки ж теплових. І при цьому тарифи на електроенергію піднімаються. Ольга Осадча вважає такі зміни об’єктивним процесом. «Від усієї генерації (від різних станцій – атомних, гідро, вітрових тощо) середня ціна кіловату складає 54 копійки. Населення в нас зараз платить набагато менше. Найдорожчою є електроенергія з вітрових станцій (зелені тарифи), це 122 копійки, тариф Енергоатома складає майже 18 копійок без ПДВ».
У виробництві електроенергії в Україні має бути конкуренція, лише тоді можна уникнути постійного зростання цін. Але сьогодні ця галузь монополізована державою, і приватний капітал до неї не допускають, стверджує економіст Володимир Лановий. «Електроенергія може бути, звичайно, різного типу. У нормальних державах 20- 25% електроенергії виробляють із відходів сільського господарства і побутових відходів міст. У нас такого не буде. Тому що мафія, яка працює на енергетичному ринку, підтримує високі ціни і сама розподіляє електроенергію. Тим же металургам надає дешеву електроенергію, а потім продавці металу негласно діляться своїми прибутками з енергетиками».
Справно платити збирається менше половини українців
Значну частину собівартості електроенергії складають енергоносії, насамперед, газ і вугілля. Ціни на них неодноразово підвищувалися, відтак не варто дивуватися і перегляду тарифів на електроенергію. Такої думки дотримується незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін. «Це незначне, на мою думку, підвищення, адже воно буде стосуватися не всіх громадян. Можна сказати, що це буде зачіпати близько 15 відсотків населення».
Щоб уникнути частого підвищення тарифів, треба насамперед покращувати фінансову дисципліну, наголошує експерт. Адже не всі споживачі платять вчасно і в повному обсязі. Також, треба зменшувати втрати у мережах, замінювати лінії електропередач, і блоки електростанцій, які працюють уже понад 30-40 років і вичерпали свій ресурс, говорить він.
Повністю сплачувати рахунки за електроенергію після підвищення тарифів планують понад сорок два відсотки українців. Збираються робити це частково – близько двадцяти двох відсотків. А сім відсотків вирішили не платити за електроенергію взагалі. Це показало телефонне опитування, проведене минулого місяця Інститутом імені Горшеніна.
«Потерпає винятково населення»
Пенсія Катерини Іванівни - це трохи більше восьмисот гривень. Цю суму, - каже жінка, - треба розтягнути на місяць: щоб вистачило і на їжу, і на ліки, і на оплату комуналки. А платить Катерина Іванівна регулярно – в тому числі – за електроенергію. «Я платила 24 цілих 38 сотих копійки за один кіловат. Тепер буде майже 32 копійки. Ніби це й не таке вже й підвищення, але ж воно все одно б’є по кишені. У кого пенсія до 1000 гривень, а це більшість пенсіонерів, для тих кожна гривня має значення, вони рахують. Це наступ по всіх фронтах! Ось учора купила хліб – і хліб уже подорожчав!», - обурюється пенсіонерка.
Від нових тарифів на електроенергію потерпатиме винятково населення, адже великі підприємства споживатимуть її за старими цінами, підкреслює економіст, колишній віце-прем’єр Володимир Лановий. «Населенню тепер підвищують вартість, щоб покрити збитковість деяких видів виробництва електроенергії. А для підприємств, для бізнесу, для великого бізнесу створюються додаткові прибутки. Це робиться для того, щоб допомогти великому бізнесу в металургії, в хімії, в машинобудуванні – це галузі, які споживають дуже багато електроенергії і газу. Тобто відбувається захист інтересів правлячого класу, а не громадян України».
Об’єктивний процес?
Начальник управління цінової політики Національної комісії регулювання електроенергетики Ольга Осадча наголошує, що зміна тарифів стосується не всіх. «Це підвищення не для всіх, це часткове підвищення. 70% населення споживає не більше 150 кіловат-годин. Крім того, є ряд виключень – це багатодітні сім’ї, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, де нема теплопостачання, і користується електроенергією – для цих категорій тариф зберігається. Зараз населення покриває 24.4 % від необхідного тарифу, необхідного розрахункового тарифу для населення. Насправді, виходить, що для населення середній тариф (без податку на додану вартість) складає 19.2 копійки, бо в квартирах з електроплитами, в сільській місцевості – там тариф зменшено».
В Україні 4 атомних електростанцій, 10 гідроелектростанцій потужністю понад 10 мегават, і стільки ж теплових. І при цьому тарифи на електроенергію піднімаються. Ольга Осадча вважає такі зміни об’єктивним процесом. «Від усієї генерації (від різних станцій – атомних, гідро, вітрових тощо) середня ціна кіловату складає 54 копійки. Населення в нас зараз платить набагато менше. Найдорожчою є електроенергія з вітрових станцій (зелені тарифи), це 122 копійки, тариф Енергоатома складає майже 18 копійок без ПДВ».
У виробництві електроенергії в Україні має бути конкуренція, лише тоді можна уникнути постійного зростання цін. Але сьогодні ця галузь монополізована державою, і приватний капітал до неї не допускають, стверджує економіст Володимир Лановий. «Електроенергія може бути, звичайно, різного типу. У нормальних державах 20- 25% електроенергії виробляють із відходів сільського господарства і побутових відходів міст. У нас такого не буде. Тому що мафія, яка працює на енергетичному ринку, підтримує високі ціни і сама розподіляє електроенергію. Тим же металургам надає дешеву електроенергію, а потім продавці металу негласно діляться своїми прибутками з енергетиками».
Справно платити збирається менше половини українців
Значну частину собівартості електроенергії складають енергоносії, насамперед, газ і вугілля. Ціни на них неодноразово підвищувалися, відтак не варто дивуватися і перегляду тарифів на електроенергію. Такої думки дотримується незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін. «Це незначне, на мою думку, підвищення, адже воно буде стосуватися не всіх громадян. Можна сказати, що це буде зачіпати близько 15 відсотків населення».
Щоб уникнути частого підвищення тарифів, треба насамперед покращувати фінансову дисципліну, наголошує експерт. Адже не всі споживачі платять вчасно і в повному обсязі. Також, треба зменшувати втрати у мережах, замінювати лінії електропередач, і блоки електростанцій, які працюють уже понад 30-40 років і вичерпали свій ресурс, говорить він.
Повністю сплачувати рахунки за електроенергію після підвищення тарифів планують понад сорок два відсотки українців. Збираються робити це частково – близько двадцяти двох відсотків. А сім відсотків вирішили не платити за електроенергію взагалі. Це показало телефонне опитування, проведене минулого місяця Інститутом імені Горшеніна.
